Дуже обнадійливі знаки
У львівському «БанкГотелі» відкрили номер імені Вільгельма Габсбурга«День» уже повідомляв про те, що кілька днів тому головний редактор видання Лариса Івшина отримала запрошення від власника «БанкГотелю» Вячеслава Юткіна взяти участь в урочистостях з нагоди присвоєння імені австрійського ексгерцога, полковника легіону Українських січових стрільців, який прославився своїми військовими й дипломатичними здібностями, поезією та любов’ю до України і загинув за Україну, Вільгельма Франца фон Габсбург-Лотаринзького, відомого як Василь Вишиваний.
«Тема української історії, яку «День» веде на дуже високому професійному рівні, наштовхнула мене на ідею зробити хай невеликий, але свій внесок в осмислений «вибір пам’яті», — зазначив, зокрема, в листі до Лариси Івшиної власник готелю. — Прочитав у «Дні» трагічну історію Вільгельма Габсбурга, і ми прийняли рішення назвати один із номерів його іменем. Тим паче, що 10 лютого виповнюється 125 років від дня його народження, а Львівська обласна рада виступила з ініціативою гідно відзначити цю дату».
Урочиста церемонія відкриття іменного номера, а він — президентський і площею у 120 квадратних метрів, відбувалася вчора, 10 лютого, за участю Лариси Івшиної.
Перед номером — пам’ятна стела Габсбургу. У номері — стелаж з книжками про полковника легіону Українських січових стрільців.
Перед перетинанням стрічки охочі, а їх до «БанкГотелю» прийшло чимало, послухали лекцію від історика Євгена Чернецького про життя Габсбурга-Вишиваного. Також отримали у подарунок книжку про Вільгельма Габсбурга і мали можливість спостерігати за погашенням іменної марки з участю Андрія Садового, Лариси Івшиної та Вячеслава Юткіна.
— Я дуже зворушений тим, що до нас на подію приїхала головний редактор «Дня», — зазначив власник «БанкГотелю» Вячеслав ЮТКІН. — Важко переоцінити те, що пані Івшина робить для історії України! Якби ми могли робити стільки... А ця подія ще раз засвідчує, що те слово, яке «День» несе до суспільства, знають! Ви ж бачите, скільки людей прийшло до нас на відкриття номера імені Вільгельма Габсбурга. Велике спасибі «Дню»! Бо саме завдяки «Дню» ця наша подія стала визначною!
— Сьогоднішня подія в «БанкГотелі» — гарний приклад для всіх власників офісів, готелів, як можна збільшувати капіталізацію і давати людям можливість відкривати історію України, історію Галичини, — вважає міський голова Львова Андрій САДОВИЙ. — Василь Вишиваний — постать унікальна. Він, не маючи українського коріння, робив дуже багато для українців у Галичині. І я переконаний, що охочих провести тут зустріч чи невеликий круглий стіл буде дуже-дуже багато, і таким чином ми прославлятимемо це ім’я і робитимемо Львів ще більш привабливим. Що ж до газети «День», то це моя улюблена газета. Також вкотре наголошую на тому, що «День» — чи не єдиний форпост на медійному полі для думаючої спільноти України. Тому дай, Боже «Дню» ще дуже багато днів.
— Поза сумнівом, ця подія знакова, — переконана директор Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірина КЛЮЧКОВСЬКА. — Це важливо з багатьох причин. Передовсім тому, що постать Вишиваного тривалий час взагалі була закритою для суспільства. І дуже важливо, що на подію приїхала головний редактор «Дня» Лариса Івшина, тому що саме «День» — перша газета, яка відкрила суспільству оцю дивовижну постать. Я доволі часто, говорячи про «День»,застосовую слово «перша» чи «вперше». І сьогоднішня подія — не виняток. Важливо також, що увічнення пам’яті Вишиваного відбувається саме в готелі, бо це — відкритий простір. І не тільки для українців, а й для гостей з-за кордону. А це означає, що відкриватимемо своїх для своїх та українців — для світу!
— Я відчуваю тиху радість, — говорить з приводу події в «БанкГотелі» головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА. — Я завжди була дуже засмучена, коли бачила вияви невдячності українців до великих постатей. Мені здавалося завжди, що це перекриває можливості для будь-яких молодих людей робити благородні справи. І пам’ятаю слова Ліни Костенко: «Не дай Бог бути лідером юрби». Будь-який знак вдячності, хай через століття, робить нас народом. А особливо тому, що показує синергію середовищ. Історична пам’ять досі жива десь в академічних спільнотах, у книгах та бібліотеках, серед професорів, серед аристократичного народу, який у нас є — простий аристократичний народ. Але його не достатньо для критичної маси. Потрібно, щоби була справді синергія верхів, низів, бізнесу, щоб великі постаті жили не тільки в музейному середовищі, а щоб приходили до нас із різних виявів, із різних сторін життя. І я думаю про те, що подія в «БанкГотелі» з ініціативи Вячеслава Юткіна — ще не дуже поширені, але дуже обнадійливі знаки. І я дуже рада, що Львів має це.
Варто додати, що невдовзі «БанкГотель» матиме ще один іменний номер, і він теж буде тісно пов’язаний з газетою «День».
«Напевно, це станеться у вересні, — обіцяє Вячеслав Юткін. — Назвемо номер іменем Джеймса Мейса. Я давно знаю його історію. Те, що він зробив для України, — справді заслуговує на повагу. Та й взагалі, на мою думку, іменами Габсбурга та Мейса варто би було назвати вулиці, навіть міста. Але це, погодьтеся, — далека перспектива. А от відкрити імена цих людей тут і тепер — це наша МІСІЯ. А інакшого слова я й не доберу».