«Дипломний» бізнес в Одесі зазнає ускладнень...
Механізм вступу в деякі навчальні заклади іноземців-контрактників, як з’ясували працівники правоохоронних структур, вже відпрацьовано до автоматизму, а вербування «абітурієнтів» перетворилося на надприбутковий бізнес фірм-прилипал при українських вузах. Лише в Одесі їх зафіксовано близько двох десятків, причому половина діє в згаданому медуніверситеті. Що характерно — в гонитві за контрактниками з афро-азіатських країн в держуніверситетах і академіях вважають за краще впритул не помічати деяких «вад», яких припустилися при оформленні документів. Згодом — і самої відсутності студентів-контрактників на заняттях. Наслідок закономірний — брак знань і кваліфікації. Організаторів навчання «засліплюють» багатомільйонні валютні прибутки...
Ось рядки з пояснення одного із закордонних контрактників. Учень Чандри Ш.: «Вступив я на підготовче відділення Одеської державної академії холоду в листопаді 1994 року. У липні наступного року закінчив його і виїхав до Індії, звідки повернувся до Одеси в листопаді. І вирішив за допомогою представника фірми Гревала Д. вступити до Одеського медуніверситету. Він сказав, що одразу не вдасться — треба зачекати. І до січня 1996 року я жив у гуртожитку Академії холоду. А через два місяці Гревал дав перепустку в гуртожиток №6 медуніверситету, де я жив до червня, але ніде в цей час не вчився й не працював. Паспорт він мені повернув тільки в травні 1996 року разом із академдовідкою та реєстраційною позначкою у ньому про те, що я студент 1-го курсу Луганського медуніверситету. За це ще в листопаді я сплатив йому $1700». Так і іноземця восени 1996 року зарахували на 2-й курс ОДМУ...
Подібних інцидентів і «учбових» перипетій можна навести десятки. Розслідування особливостей роботи таких фірм розпочала Центральна райпрокуратура Одеси. З’ясовуються особи, причетні до виготовлення та поширення підроблених документів, що надходили до деканів з роботи з іноземними студентами одеських вузів. Вивчаються форми контролю за навчанням іноземних громадян, своєчасність оплати послуг за договором, особливості набору за кордоном кандидатів у студенти-контрактники, багато з яких виявляються абсолютно непідготовленими до навчання у вузах, внаслідок чого порушують контрактні зобов’язання й поповнюють ряди торговців на місцевих базарах. А після відрахування з вузів громадяни Сирії, Лівану, Індії, Ірану ухиляються від виїзду на батьківщину, намагаючись будь-яким способом продовжити своє перебування в Україні. Адже є цілий комплекс заходів щодо своєчасної реєстрації іноземців, контролю за їхнім проживанням, розроблено плани з активізації виховної діяльності земляцтв, підвищення ролі структур міськради тощо. Однак ситуація не покращується, і поки, на жаль, реальним стримуючим чинником невгамовних апетитів комерсантів від «дипломного» бізнесу залишаються правоохоронні структури.
Проблеми навчання студентів-іноземців і, передусім, вдосконалення організаційно-фінансових відносин між вузами та структурами-посередниками вимагають пильної уваги, аналізу та екстрених заходів з боку Міносвіти України. Лише вони уможливлять повернення нашій державі минулої слави кузні наукових кадрів і вчених-практиків для багатьох країн світу.
