Екологія змінить економіку?
Про те, чим принципи сталого розвитку можуть бути корисними секторальній політиці України
За 23 роки незалежності Україна ухвалила багато «екологічних» законів, але, на жаль, у нас вони не діють. Принципи сталого (збалансованого) розвитку — коли економічна, екологічна та соціальна складові є рівними в державі — у нас тільки декларують. Проте в Україні дуже багато екологічних загроз.
Наприклад, проблема деградації ґрунтів — національного багатства і основи нашої економіки — є надзвичайно актуальною, тому що цей процес впливає не лише на урожайність та якість сільськогосподарської продукції. Деградація ґрунтів завдає значних економічних збитків: за підрахунками експертів, це понад 6 мільярдів доларів США на рік. Також ми відчули на собі наслідки зміни клімату. Особливо — під час 1998-го і 2008 років, а також надзвичайно спекотних 2009-го і 2010 років. Прогнозовані зміни клімату у майбутньому призведуть не лише до економічних втрат, а й до неконтрольованої міграції людей, нових захворювань та інших соціальних негараздів.
Експерти вважають, що попередити багато нещасть (зокрема які стосуються наслідків змін клімату, виродження біологічного різноманіття та опустелювання), можуть три Конвенції, ухвалені на «Саміті Землі» у Ріо-де-Жанейро 1992 року. Україна до них приєдналася, але не виконує жодної. Саме для того, щоб у нас запрацювали «екологічні» закони та міжнародні конвенції, Програма розвитку ООН та Глобальний екологічний фонд розпочали новий проект — «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у національну політику України». Проект здійснюватиметься у співпраці з Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, громадськістю та всіма зацікавленими сторонами.
— Цей проект ми вважаємо ключовим у підготовці стратегічних документів для України: Концепції збалансованого розвитку, стратегії і національного плану дій переходу України до сталого розвитку. І головне — до їхнього затвердження, — говорить голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна ТИМОЧКО. — На жаль, ми мусимо констатувати, що політична верхівка України взагалі не вважає ці питання пріоритетом. Тому значну частину в цьому проекті ми приділили поширенню знань про збалансований розвиток, поширенню обізнаності не просто звичайних людей, а й політичних діячів. Наша організація вже багато років перед кожними виборами надсилає всім політичним партіям готовий розділ, який стосується охорони навколишнього середовища і збалансованого розвитку, але він не викликає ні в кого інтересу... Презентований проект спрямовано на те, щоб змінити і структуру нашої економіки, перейти до інших моделей виробництва і споживання і — головне — припинити катастрофічне виснаження природних ресурсів, яке доводить Україну до кризової ситуації.
Фахівці переконані, що сьогодні стійкий розвиток — це питання безпеки: планети, держави, людей. Тому що об’єм всіх ресурсів — лімітований. І якщо державна політика не будується на принципах стійкого розвитку, то така держава не може довго існувати.
— Сьогодні питання постачання питної води є основним для забезпечення стабільності держави і одним із основних приводів для війни. Це було вказано у Глобальному звіті ООН, опублікованому 2007 року. І приклади «водяних» війн вже є. Чи всі ми пам’ятаємо, що Україна належить до 15 держав світу, які отримують понад 75% усіх своїх питних ресурсів з-за кордону. Фактично ми є більш водно залежними, ніж енергетично залежними, — вважає керівник сектору енергетики та навколишнього середовища ПРООН в Україні Сергій ВОЛКОВ. — Візьмемо приклад Амудар’ї і Сирдар’ї, які незалежні країни «розібрали» на шляху потрапляння в Каспійське море. Це призвело до нестачі води в країнах, які знаходяться в кінці течії цих річок. Другий приклад — ситуація Ізраїлю і Палестини. Вони мають один водоносний підземний горизонт, але за рахунок більш потужних насосів, які встановив Ізраїль, вода в основному іде саме в цю країну. Палестина відчуває нестачу питної води. На жаль, раніше ми про це не думали. Якщо ми проаналізуємо політичні програми сьогоднішніх кандидатів в президенти, то не знайдемо жодної уваги питанням сталого розвитку. Тому метою нашого проекту є інтеграція, використання принципів стійкого розвитку в секторальній політиці України — економічній, фінансовій, продовольчій, водяній. Це є нашим завданням. Економічний розвиток є частиною сталого розвитку, а не навпаки.
За словами авторів проекту, він допоможе Україні краще організовувати роботу на місцевому, регіональному та національному рівнях. Також у його рамках проведуть аналіз національних планів і стратегій (ефективність їхнього внеску у досягненні цілей Конвенцій Ріо).
— Ми вже дійшли і до практичних дій в багатьох аспектах. У різних країнах, які взяли за основу сталий розвиток, результати не забарилися: і сьогодні ми говоримо, що сталий розвиток — це, насамперед, якість нашого життя: робочі місця, доступ до якісної освіти, охорони здоров’я, це соціальна захищеність і захист довкілля, — підсумувала програмний спеціаліст ПРООН в Україні Олена ОВЧИННІКОВА.