Економіка і медицина: у просторі безпеки

На порядку денному цьогорічного Всесвітнього економічного форуму в Давосі — проблеми охорони здоров’я і медицини — як у соціальному, так і в економічному аспектах. І в цьому немає нічого несподіваного. Доступність медичних послуг визначає сталість суспільства. Але чи тільки це є причиною такої пильної уваги лідерів економіки до проблем медицини? Про що говорять експерти у сфері соціальної, екологічної й економічної безпеки?

• Проблеми економічного розвитку досить давно вже розглядаються в контексті проблем економічної безпеки. Це означає, що їх необхідно вивчати у рамках задачі про комплексну безпеку управління ресурсами, у тому числі й людськими виробничими ресурсами. Сучасна парадигма безпеки передбачає аналіз не лише наявності, а й доступності та вразливості ресурсів. Аналіз цих проблем з точки зору трудових ресурсів означає складний системний аналіз проблем охорони здоров’я.

• Трудові ресурси — велика цінність. Підготовка фахівця, навіть робітника низькій кваліфікації для сучасного виробництва, вимагає серйозних витрат часу й фінансів. Наступний рівень кваліфікації вимагає ще більших витрат. Пройшов той час, коли людські ресурси здавалися невичерпними. Нові виклики глобалізації, новий характер виробництв, інтелектуалізація економіки вимагають дбайливого ставлення до людей.

Причому як до виробника, так і до споживача, який теж бере участь в економічному процесі.

Доступність трудових ресурсів в цьому контексті залежить від стану здоров’я популяції. Захворювання хронічними і неінфекційними хворобами значно впливає на працездатність населення, вимагає серйозних витрат на медичне обслуговування. Серцево-судинні захворювання, астма, гіпертонія, зайва вага, діабет, такі соціальні недуги, як алкоголізм і куріння, з одного боку, істотно впливають на стан здоров’я, тривалість працездатного віку й життя, а з іншого — вимагають для зменшення шкоди довготривалих стратегій, ґрунтованих на впровадженні практик здорового способу життя, оздоровлення середовища існування. Тобто довгострокових вкладень, спрямованих на виховання особистої і взаємної відповідальності.

• Це ті виклики, з якими наша система охорони здоров’я ще не стикалася. Тут знадобляться спільні зусилля різних верств суспільства: медиків, науковців, учителів, соціальних працівників, бізнесменів, політиків, журналістів і неурядових організацій.

Вразливість трудових ресурсів є ключовою проблемою для економік, що розвиваються. Ця проблема має два аспекти: вразливість до інфекційних захворювань і вразливість щодо катастрофічних наслідків надзвичайних ситуацій.

• За останні 60 років людство отримало основний інструментарій для боротьби з інфекційними захворюваннями. Правильно застосувати його — питання політичної волі й відповідальності влади. Крім того, готовність людей до протиепідемічних процедур істотно знижує ризик захворювань. На жаль, пропагандистська кампанія проти вакцинації, розв’язана кілька років тому безвідповідальними псевдовченими, сильно збільшує ризик масштабних епідемій.

Наше суспільство також страждає від цього «ментального вірусу» 9— ми вже балансуємо на порозі масштабних епідемій найнебезпечніших захворювань, про існування яких розвинені країни забули багато років тому саме завдяки масовим щепленням.

• Іншим найважливішим чинником, що визначає вразливість трудових ресурсів до інфекційних захворювань, є доступність ресурсів питної води. Чиста вода та ефективні системи видалення відходів — запорука біологічної безпеки. Ситуація з доступністю водних ресурсів у світі оцінюється як критична — більше півтора мільярда людей не мають доступу до питної води.  У зв’язку зі змінами клімату і збільшенням антропогенного навантаження на екосистеми слід чекати на ескалацію цих проблем.

• Наша країна також є вододефіцитною. І з кожним роком ситуація погіршується: об’єми відновлюваних ресурсів знижуються, забруднення збільшується. Тобто доступність водних ресурсів знижується. І це серйозна проблема в контексті управління безпекою.

Проблема вразливості дійсно глобальна, ніхто не захищений повною мірою, і вирішення цього питання вимагає довгострокових стратегій. Наприклад, у рамках заходів із зменшення вразливості своїх трудових ресурсів Китай нещодавно розпочав широкомасштабну багаторічну програму з модернізації мережі громадських вбиралень, яка передбачає вкладення понад 1,5 мільярда доларів на рік. При їхніх, здавалося б, надмірних ресурсах, наявність такої програми викликає повагу.

Щодо вразливості до катастроф, то це проблема довгострокового управління ризиками. У контексті економічної безпеки іншого виходу просто немає, всі інші підходи неефективні. Відмова від довгострокового планування й управління безпекою призводить до підвищення вразливості.

• Підвищення особистої і взаємної відповідальності, освіта і культура дозволять зробити суспільство більш здоровим, а економічний і соціальний розвиток стійкішим. Неосвіченість і безвідповідальність — шлях до системної катастрофи.

Хижацьке ставлення до ресурсів із боку власника і безвідповідальність споживача призводять до деградації не лише ресурсів, а й усього суспільства. Це та точка у просторі безпеки, де перетинаються площини економіки й медицини.

У сучасному глобальному світі всі системи взаємопов’язані. Ніхто не може існувати автономно, ніхто не може закрити очі на проблеми сусіда. Тому і проблеми доступності і вразливості трудових ресурсів є проблемами глобальної економіки.

• Для різних країн і регіонів різні аспекти цієї проблеми є важливими  різною мірою, рішення може потребувати різних витрат фінансів і часу. Але рішення мають бути узгодженими. Саме тому питання системної охорони здоров’я стають ключовими не лише на рівні експертів, а й виносяться на порядок денний Світового економічного форуму.