Фармакологія стає на ноги

Фармакологічна галузь — одна з таких, які завжди є затребуваними, особливо нині, коли здоров’ям українці похвалитися не можуть. Але й особливим розквітом фармацевти похвалитися не можуть теж. Як каже генеральний директор ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-факмацевтичний завод» Людмила Безпалько, «працюємо з прибутком, але не з надприбутком». Так, за результатами аналізу минулорічного фармацевтичного року, середня ціна вітчизняного препарату коштує 3 гривні 20 копійок. Загалом на нашому ринку з усіх 30% — це ліки вітчизняного виробництва, решта привозиться з-за кордону. Питання, як оптимізувати діяльність вітчизняного фармакологічної галузі представники Асоціації фармацевтичних виробників України, яка об’єднує сім найбільших підприємств (вони виробляють майже 75% лікарських вітчизняних препаратів), вирішували на найвищому рівні — з прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Урядовці та фармацевти зійшлися на тому, що впровадження стандартів контролю за якістю ліків разом із впровадженням стандартів лікування дасть можливість державі регулювати ціни та якість медичних послуг, які надаватимуться людям у лікарнях. Окрім того це значно здешевить вартість життєво необхідних ліків.

ПЕРЕХОДИМО НА ЄВРОПЕЙСЬКІСТАНДАРТИ ЯКОСТІ

Генеральний директор ВАТ «Фармак» Філя Жебровська висловила спільну думку, що головне завдання фармакологічної галузі — забезпечити українців ефективними, доступними і якісними ліками. І це можна зробити тільки у соціальному партнерстві з урядом.

— Ми маємо працювати за стандартами. Сподіваємося, що вони будуть затверджені у частині контролю за якістю медичних препаратів, реєстрації лікарських засобів та забезпечення медикаментами соціально вразливих верств населення. Гарантовано вони будуть затверджені з вересня наступного року, де буде розписано якими лікарськими засобами потрібно людей лікувати. Головне ж — що потреба в цих ліках регулюватиметься державою. Таким підхід значно знизить вартість лікування пацієнтів, — переконана Філя Жебрівська.

Йдеться про те, що згідно з Державною програмою забезпечення населення України лікарськими засобами на 2004– 2010 роки з 1 січня 2009 року українське фармвиробництво має діяти за встановленими стандартами, які встановлені в усіх цивілізованих країнах: виробнича практика якості ліків (GMP), лабораторна практика, клінічна практика, а також дистриб’юторська та аптекарська практика, які утворюватимуть єдину систему.

— Якщо будуть впроваджені заходи, які пропонуються й розробляються нині, то ми, фармацевти, згодні на якусь певну стандартну задекларовану ціну на наші препарати. Це не означає, що ми — за те, щоб аби купували лише нашу продукцію — так не буває в країні з ринковою економікою. Коли запрацює ця система, то можна говорити про повне державне забезпечення у лікуванні населення, про конституційні гарантії безкоштовного лікування, — каже генеральний директор ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-факмацевтичний завод» Людмила Безпалько. — Крім того ми хочемо, щоб люди, які завозять ліки в Україну, знали, що їхня ціна не може перевищувати нашу в кільканадцять разів, як це є нині: якщо нині упаковка наших ліків у середньому коштує 3,2 гривні, то, відповідно, упаковка іноземних — 16,5 гривень. Нехай знають: у них держава купуватиме ці ліки за стандартно прийнятною ціною.

Основна мета запровадження стандартів у фармацевтиці — гарантування якості та безпечності препаратів. При цьому фахівці наголошують, що нині українці стали більше довіряти вітчизняним лікам, які є значно дешевшими за імпортні аналоги.

Експерти кажуть, що вітчизняні фармацевтичні підприємства — це сучасні виробничі об’єднання, які відповідають всім вимогам світових стандартів, а їхня продукція вже отримала сертифікати не тільки від українських інспекцій, а й від європейських. Звісно, це стосується не всіх виробництв, бо не всім підприємствам під силу нині це зробити. Але є ще час аби переглянути стандарти, за якими вони працюють.

— Наш Борщагівський завод має сертифікат ВООЗ. Він підтверджує, що система якості виробництва відповідає світовим стандартам. Через те наші препарати експортуються у країни Балтії на Східної Європи — навіть, нехай, у невеликих об’ємах. Але створено прецедент — така поважна країна, як Німеччина, визнала якість наших препаратів і допустила їх на свій ринок... Також ВАТ «Фармак» експортує свою продукцію в Австрію, Швейцарію й Італію, — наголосив президент Асоціації фармацевтичних виробників Петро Багрій.

ОКРЕМА КОРИСТЬ—ЛІКАРНЯМ

Фармацевти вважають, що завдяки коштам, які нині держава виділяє на лікування в рік (щороку — то більше), вже можна говорити про безкоштовне лікування, але ці гроші «потрібно використовувати з розумом». Для цього потрібно впроваджувати медичні стандарти, на яких тримається медицина всіх розвинутих країн.

— Нині в наші лікарні пацієнти змушені приходити з усім своїм — від виделки до ліків. Лікарні не можуть надати їм найнеобхідніше, хіба що, може, анальгін. А з введенням стандартів якості ліків разом зі стандартами лікування, лікарні зможуть закуповувати препарати за державний кошт за цінами виробника. Ці заходи мають бути затверджені постановою Кабінету Міністрів і стати планом дій для виконання мети, — переконана директор Асоціації фармвиробників Олена Алексєєва.

За словами фармацевтів, «на підставі протоколів про лікування створюється перелік життєво необхідних препаратів, а держава намагається зменшити їхню ціну аби збалансувати витрати на охорону здоров’я». Ще один шлях здешевити ліки — направляти їх безпосередньо в лікарні, обминаючи аптеки (так буде економитися не тільки на просування через аптеку, а навіть на упаковці).

— В аптечній мережі діють ринкові правила торгівлі. Та, аби довести товар до споживача, витрачаються кошти і на рекламу, і на упаковку, і на просування товару. Безумовно, такі ліки дорожчі, — каже президент Асоціації фармацевтичних виробників України Петро Багрій. — Тому ліки з переліку життєво необхідних можна здешевити, вилучивши затрати на просування через аптечну мережу. Отож анальгін коштуватиме ще дешевше, а віагра — ще дорожче.

За найточнішими підрахунками, нині в Україні лише 20% всіх затрат на лікування складає доля держави, за все решта платить конкретна людина. Фахівці переконані, що аби держава виконувала свої обов’язки перед людьми, ці відсотки мають помінятися місцями, а забезпечити безкоштовне лікування можна або завдяки впровадженню спеціальних державних програм (як то з фармацевтами) або через страхову медицину. Але знову все впирається в стандарти лікування, які необхідно прийняти. «Поки не матимемо формулярів лікування та оцінки вартості по кожній нозології, не зможемо підійти до страхової медицини», — переконані фахівці.

— Стандарти лікування потрібні насамперед для того аби забезпечити лікарні основними лікарськими засобами за рахунок державних закупівель, — пояснює директор Асоціації фармвиробників Олена Алексєєва. — Але є державні програми, які передбачають безкоштовний відпуск ліків в аптеках певним категоріям населення — для діабетиків, онкохворих, хворих на туберкульоз тощо. Якщо діятимуть стандарти, то аптеки таким хворим відпускатимуть ліки за рецептами безкоштовно, а держава повертатиме їм кошти за ці препарати. Найбільше нинішнє завдання — забезпечити такими безкоштовними ліками перш за все госпітальний сектор та аптеки для пільгових соціальних верств.

Фармвиробники вважають, що і аптеки, і споживачі люди нині потрапили від сильний вплив імпортерів, які мають потужний маркетинг та рекламні бюджети.

— Дуже складно конкурувати з імпортерами. Ситуація склалася така: те гарно продається в наших аптеках, що гарно рекламується. А в лікарнях імпорт становить 85%, та грошей на їх закупівлю не вистачає. Навіщо ж замовляти закордонну продукцію, якщо наша також виробляється за стандартами GMP? Крім того нині в рейтингу продажів перші місця займають не ліки першої необхідності, а препарати для схуднення та покращення травлення — ті, які рекламуються. Така система шкодить здоров’ю і в ній потрібно змінювати акценти. Тому ми й наполягаємо на швидшому впровадженні стандартів терапії та держзамовленні, — акцентує на проблемі Петро Багрій.

Важливо, що в програмі уряду щодо співпраці з Асоціацією фармацевтичних виробників України йдеться й про розробку нових препаратів — оригінальних препаратів, як кажуть фахівці. На наукові розробки теж передбачені кошти. Тому українські фармацевти сподіваються, що через декілька років наші громадяни перестануть довіряти рекламі, більше купуватимуть вітчизняних ліків, а лікарні та аптеки теж переорієнтуються на українського виробника.