Феєрверк, суєта, достаток

Iсторія Харкова нараховує понад три століття. Принаймні, офіційна дата народження міста визначена 1654 роком. Водночас величезні території сучасного сходу активно заселяли переважно переселенці з Задніпров’я. Ці землі стали називатися Слобожанською Україною, або Слобожанщиною, центром якої і став Харків. Відтоді минуло 350 років, і Харків відзначив цю подію такими пишними урочистостями, які навіть старожили назвали найбільш приголомшливими та яскравими за всю історію міста.

Цей рік, напевно, став для «батьків» міста найнапруженішим. Місто готувалося до свята з самовідданою впертістю, намагаючись впорядкувати, прикрасити і, за можливістю, трохи вмитися. Ця задумка зажадала неймовірних зусиль від місцевого начальства — адже обов’язковими пунктами передсвяткової підготовки стали: майже повна реконструкція проспекту Леніна, на якому мали розташуватися нові станції довгоочікуваного метро; косметичний ремонт першої висотки колишнього Радянського Союзу, а також усіх найкрасивіших і старовинних будівель центру міста, що потребують ремонту; будівництво кількох культурних і оздоровчих центрів. У результаті з березня по серпень до бюджету міста надійшло 60 мільйонів гривень на підготовку Харкова до святкування ювілею. У повному обсязі профінансовано 11 об’єктів державної та комунальної власності. Як повідомила начальник головного управління бюджету та фінансів Тетяна Таукешева, останні 10 мільйонів гривень на фінансування робіт отримають із Держбюджету у вересні.

За попередніми підрахунками членів оргкомітету із питань підготовки до святкування 350-річчя Харкова, на період урочистостей населення міста мало збільшитися на півмільйона, а лише офіційних гостей не тільки з України, а й із близького та далекого зарубіжжя очікувалося понад тисячу. За оцінками правоохоронців, у центр міста на основні святкові заходи прийшли близько 350 тисяч харків’ян і гостей міста. Такого скупчення людей в одному місці Харків давно вже не бачив. Для запобігання великій концентрації людей у центрі міста, було вирішено провести 11 феєрверків і святкових урочистостей у різних частинах Харкова. Але все одно більшість харків’ян зібралися на площі Свободи послухати концерт за участю Ані Лорак, Валерія Меладзе, Газманова, груп «Чайф», «Скрябін» й інших відомих виконавців вітчизняної та зарубіжної естради.

Починаючи з 15 серпня, Харків «гудів», як мурашник, від наростаючої кількості всіляких подій, свят і фестивалів, які незмінно викликали до себе невичерпну цікавість громадян. Здається, що все ділове життя міста припинилося, і приблизно тиждень харків’яни тільки тим і займалися, що святкували день народження улюбленого міста. Апофеозом свят стали довгождані грандіозні за яскравістю та пишністю феєрверки, що засяяли над містом в різних його частинах. Це прекрасне видовище з 11 феєрверків назвали фестивалем, який пройшов з участю Білгорода, Києва, Дніпропетровська, Одеси, Луганська і самого Харкова. Захопленню людей не було меж, коли понад чверть години два дні поспіль небо вибухало небаченої краси вогненними квітами. Зазвичай на підготовку до повітряного феєрверку працівники харківської фірми «Піротекс», яка проводить святкові салюти, витрачають щонайбільше один день. Але цього разу вони почали готуватися за два тижні до свята. Окраса вистави — світний герб Харкова над площею — потребувала багато часу та сил.

У місті відбулася велика кількість спортивних заходів, у тому числі: 12 видів міжнародних змагань, щонайменше п’ять фестивалів — квітів, солдатської пісні, ретро- та спортивних автомобілів, пісень про Харків і феєрверків, а ще — грандіозний карнавал і театралізована вистава «З днем народження, Харкове!»

На святах не забули й про малозабезпечених — 20 серпня в 15-ти їдальнях Харкова відбулися благочинні обіди для понад 10 тисяч малозабезпечених. А у мережі McDonalds міста змогли пообідати та відпочити 350 маленьких харків’ян із малозабезпечених сімей. Так компанія вирішила привітати з ювілеєм міста дітей із багатодітних сімей, сімей афганців і чорнобильців, дітей- інвалідів. Групи дітей, які мали побувати в фаст-фудах у рамках цієї благочинної акції, формувало міське управління праці та соціального захисту населення з допомогою громадських організацій.

Найвідповідальнішим і найважливішим моментом для влади міста став приїзд Президента України, який прибув до Харкова для участі в урочистому відкритті двох нових станцій метрополітену, культурно- просвітницького центру Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, а також у різних святкових заходах. Із 6 години ранку біля першого місця відвідування Президента зібралися натовпи людей, які терпляче чекали початку свята з участю першої людини країни. А вздовж усіх вулиць від самого аеропорту, якими проїжджав Президент, вишикувалися натовпи людей із міні-прапорцями України та повітряними кульками відповідних кольорів.

Крім Леоніда Даниловича, харків’ян зі святами привітали голова Верховної Ради України Володимир Литвин, прем’єр-міністр України Віктор Янукович, заступник Голови Федеральних Зборів Державної Думи Російської Федерації Володимир Жириновський, а також багато інших відомих особистостей. На запрошення харківського голови Володимира Шумилкіна 20 серпня прибув київський мер Олександр Омельченко. Серед пріоритетних цілей перебування на харківській землі мер Києва визначив огляд нових станцій метро, найкращого в світі пам’ятника Кобзарю, нового спортивного палацу, який відкрив Президент України. Окремо він відзначив, що особливим задоволенням для нього стала побачена в Харкові велика кількість найвродливіших жінок Слобожанщини. На провокаційне запитання: чи вважає мер харківських дівчат красивішими за київських? — Омельченко відповів, що слобожанський край красивий із вродливими жінками. А найкрасивіші жінки в Києві на Хрещатику, бо там дуже багато харків’янок.

Харків відвідали не лише перші світські особи, а й духовні: приїхав митрополит Київський і всієї України Володимир. На честь ювілею міста він провів урочистий молебень. У дворі Покровського монастиря зібралися сотні людей, і, щоб усі охочі послухали молебень, його було проведено під відкритим небом. Сюди прийшли парафіяни храму, представники влади й європейських делегацій. Словом, Харків став своєрідним українським «вікном у Європу». У святкові дні тут підняли «Почесний прапор Ради Європи». Це вже друга нагорода, яку отримав Харків від Ради Європи в особі члена Парламентської Асамблеї Ради Європи, Віктора Рюффі.

У результаті свят майже цілий день центр міста було перекрито для автомобілів, і більшості журналістів довелося добряче побігати, щоб встигти в різні кінці міста. Можливість проїхатися автомобілем у закритих частинах міста мали лише особи зі спеціальною перепусткою. Лише пішим і бігунам скрізь була дорога. Так у Харкові пройшов уже традиційний легкоатлетичний марафон «Визволення», організований на честь Дня визволення Харкова від фашистських загарбників. Головна умова для майбутнього бігуна — це відмінне здоров’я, хоча серед бігунів були й люди з фізичними вадами... У змаганнях брали участь ветерани Великої Вітчизняної війни, які приїхали до Харкова з різних міст не лише України, а й Росії, Білорусі, Молдови. До них також приєдналися гості з міст-побратимів Харкова, а також самі городяни.

Ці свята можна було також назвати архітектурно- скульптурними. У місті з’явилися одразу три нові пам’ятники, й відкрився після відновлення один з улюбленіших харків’янами фонтанів — символів міста — каскад у саду ім. Т.Г. Шевченка, який уже багато років стояв забутий і завалений купами сміття. Його побудували до 300-річчя міста, потім понад п’ятнадцять років не працював, і, нарешті, реконструйований до нинішнього ювілею. На ремонт каскаду витратили близько 700 тисяч гривень, а відновлювали його, як кажуть, усім світом. Зате скільки радості принесло харків’янам чудове видовище струменів води. Щовечора в цьому місці тепер збирається натовп людей із дітьми. Приїжджають молодята. А любителі повеселити публіку залізають у фонтан і купаються в теплій воді нижнього водоймища. У святкові дні ті, хто надмірно розвеселився, пірнали у воду навіть голяка, що викликало дружнє веселе схвалення лояльних до побаченого присутніх. Окрім того, в місті урочисто відкрили кілька меморіальних дощок відомим харків’янам. А на одній з алей парку Шевченка з’явився пам’ятник Архістратигу Михайлу, подарований киянами.

Одним із найцікавіших дійств святкових днів став унікальний карнавал, що вперше відбувся в місті, у якому взяли участь понад 3,5 тисячі харків’ян і гостей міста. Кожен із 9-ти районів Харкова представив свою колону з 350—400 людей, у якій взяли участь художні колективи, працівники заводів, переможці конкурсів краси Харкова, спортсмени, молодь і діти. Зі слів начальника управління культури Костянтина Шердиця, такий грандіозний карнавал — це перша спроба Харкова наблизитися до світових стандартів. Перший харківський карнавал вийшов масштабним, несподівано навіть для організаторів. Похід розтягнувся Сумською — від площі Конституції до площі Свободи. У карнавальній колоні було декілька тисяч чоловік і близько сотні машин. Сам карнавал розпочався з оркестру. У карнавальній колоні було все — починаючи від козака, засновника Харкова, та закінчуючи футуристичним поїздом метро і танком із повітряних кульок від заводу імені Малишева. Справді, було чим захоплюватися. Адже лише на те, щоб усі учасники карнавалу зайшли на площу, знадобилося більше години. Не кажучи вже про той шлях, який пройшла колона, добираючись на місце призначення. Головним елементом карнавалу став макет рогу достатку — фрагмент прапора Харкова, і макет великого торта, з якого на площу Свободи вилетіли тисячі повітряних кульок.