Франківці взяли Севастополь без бою

Зі слів акторів, вони трохи переживали, як їх зустріне російськомовне місто. Адже не секрет, що багато з його жителів частіше поглядають у бік Москви, ніж Києва. Місцеве телебачення і друковані ЗМІ — переважно російськомовні. За всю 80-річну історію франківці жодного разу не виступали в місті-герої. І все-таки, незважаючи на мовний бар’єр, кияни спромоглися зачарувати севастопольців. Уже пiсля першого спектаклю службовий вхiд Театру iм. Луначарського, де вiдбулися гастролi, буквально брали в облогу глядачi. За Богданом Ступкою і Анатолієм Хостікоєвим ходили юрми шанувальників і шикувалися в черги за автографами. Франківці привезли свої найкращі постановки: «Енеїду», «Тев’є Тевель», «Кін IV», «За двома зайцями», «Приборкання норовливої». Наші актори розбилися на дві бригади і відвідали два флагмани українського і російського флотів, зустрічалися з моряками-чорноморцями на крейсерах «Сагайдачний» і «Москва». За словами Анатолія Хостікоєва, незважаючи на всі фінансові труднощі, пов’язані з цією поїздкою, такі гастролі потрібні як акторам, так і глядачам. У нього в пам’яті залишаться дивні хвилини єднання із залом. «Мене приголомшив крейсер «Сагайдачний» своєю потужністю, — згадує Анатолій Георгійович. Ми з Володимиром Ничипоренком, Олексієм Богдановичем і Василем Мазуром не тільки показували уривки зі спектаклів, а й співали разом з моряками. Розповідали одні одному про своє життя-буття». Актори жили і харчувалися в пансіонаті «Будівельник». На спектаклі їх возили на автобусах і «рафиках». Буквально на другий день перебування в місті франківців почали впізнавати на вулицях. Багато з севастопольців розпитували про Київ, запрошували приїхати ще раз.