Футболіст №1
Наш капітан у свої ворота не забивав. І в чужі не забивав, не відрізняючи свої від чужих у стрімкій атаці. Але від м’яча капітан не відставав, весь час знаходився з ним поряд. І хто б не вдарив, і куди б не вдарив, — капітан вже тут як тут, біжить за м’ячем у потрібному напрямку.
Трибуни стрясалися від захоплення. Уболівальники — свої й чужі — влаштовували капітанові овації. В газетах друкувалися великі фотографії: капітан біжить за м’ячем. Тут же аналізувалися різноманітні епізоди; одного разу, наприклад, капітан через усе поле біг за м’ячем і біг би й далі, але далі вже були ворота. Й капітан дуже технічно не вдарив м’яча, що було особливо до речі, враховуючи, що ворота виявилися своїми. Газети говорили й про заслуги воротаря, який вчасно взяв м’яча, буквально знявши його з ноги свого капітана, але при цьому газети висловлювали впевненість, що в останній момент капітан все ж ухилився б від м’яча, як вже ухилявся багато разів.
Всесвітня асоціація уболівальників визнала капітана футболістом №1.
Головними рисами його гри були названі стрімкість, нестримність, натиск
і безстрашна обережність.