Гайда до Стамбула!

Куди поїхати на відпочинок, часто підказує серце. Але цього року просто необхідно побувати у Стамбулі. Адже його визнано культурною столицею Європи. Щороку Європейський Союз обирає одне або декілька міст Європи і дає їм почесне звання культурної столиці Європи. Така традиція існує з 1985 року. На рік обране місто стає найпривабливішим місцем для туристів; без перебільшень можна сказати, що місто оживає і розквітає новими барвами. Раніше претендентами могли бути лише міста країн ЄС, тепер до цього списку включили всі міста, що територіально є в Європі. Прикро, що будучи претендентом на 2010 рік, Київ таки не виборов цього звання.

У Стамбулі століттями мирно співіснували різні релігії (християнство, іудаїзм та іслам), місто було столицею Римської, Візантійської та Османської імперій, які прикрасили його головними пам’ятками. У 2010 році місто має можливість ще раз привернути увагу всього світу до своїх культурних надбань. Для реалізації проекту в Стамбулі збудовано декілька нових культурних та виставкових центрів, таких як міський музей на території археологічних розкопок, де експонуються археологічні знахідки гучного минулого. Впродовж кількох років (починаючи з 2006-го) весь Стамбул був під реконструкцією у підготовці до нинішнього проекту. Тепер по-новому засяяв собор св. Софії, Музей палацу Топкапи, повністю переобладнано культурний центр ім. Ататюрка, відреставровані найжвавіші площі Еміньоню та Каракьой, ще багато інших зрушень. В оновленому місті протягом усього року триватимуть події міжнародного формату у сфері образотворчих мистецтв, музики, драматургії, літератури й кінематографії.

Від античних часів до епохи Відродження теорія чотирьох елементів — про те, що кожне створіння у Всесвіті створено із землі, повітря, води і вогню, стала основою різноманітних наукових, філософських і теологічних творів. Цього разу це стало джерелом натхнення для графіка культурних заходів Стамбула-2010. Вони проводяться у чотирьох окремих періодах, які містять відбитки теорії чотирьох елементів.

Уже зараз відкрилася виставка, яка повністю змінює наше уявлення, як ставляться в Туреччині до жінок. У нашому уявленні жінка Сходу обмежена в усіх, які тільки можна придумати, правах. Виявляється, що це — застарілий стереотип. Виставка Матерів і Богинь — це подорож Анатолією (Туреччиною) крізь віки. Надзвичайне різноманіття артефактів, витворів мистецтв і археологічних знахідок вимальовують ясний портрет жінки та її ролі в суспільстві за тисячі років, від доісторичного періоду до Мідного, Бронзового, Залізного віку, періоду архаїчних та класичних греків, елліністів, римлян, Візантії, аж до Оттоманських часів.

На виставці показані зв’язки від імператриці Теодори до Хюррем Султан, від Сафо (невмирущої поетеси острова Лесбос) до оттоманської поетеси Міхрі. Крім того, найвидатніші жінки, чиї історії стали в основі західних культур, були народжені саме на Сході: Єва, Діва Марія та Венера, Артемісія й Ада Галікарнаська, візантійська імператриця Теодора, улюблена дружина Сулеймана Великого Хюррем Султан (відома як Роксолана) — всі ці особистості жили тут і відігравали важливу роль у створенні образу впливової жінки. Принаймні так хоче показати Туреччина своє ставлення до впливових жінок світові, мабуть, маючи на меті добратися-таки до Європейського Союзу.

Але в реальному житті все поки що по-старому: зрідка побачиш у Стамбулі турецьку жінку, яка займається звичайною для нас роботою в магазині, на пошті чи будь-де. Взагалі на вулицях усі жінки — туристки з Європи, а свої — сидять удома. Шукаючи гробницю Роксолани, я йшла не за картою, а за принципом «язик до Києва доведе». І зовсім неохоче місцеві жителі розказували мені, як пройти до Роксолани (які хочеш гробниці покажуть, аби не Роксоланину).

Ця виставка — лише невеличка частина потужного культурного проекту, що проходить у Стамбулі. Далі можна простежити давню історію цього краю в Опері, на концерті турецької музики, на виставці турецького костюму чи виставах лялькового театру. Завершенням періоду Землі стане екскурсія «7000 років на 7000 метрів», що являтиме собою грандіозний похід містом, організований професійними гідами, які розповідатимуть історію Стамбула на тлі її визначних пам’яток турецькою й англійською мовами.

У період Повітря на туристів чекають велика виставка ікон і священних реліквій, симпозіум «Іслам і гуманізм», Дні віри, які зберуть найважливіших представників різних релігій світу, концерт сучасної турецької музики «40 днів, 40 ночей», міжнародний музичний фестиваль, Тиждень танго, фестиваль вуличного театру, фестиваль перформансу та інсталяції, міжнародний кінофестиваль, кінопроект «Іммігранти — спільне майбутнє». Проект «Свята Софія крізь віки» вичерпно розповість історію цієї найвидатнішої пам’ятки — собору, який протягом багатьох віків об’єднував під своїми куполами дві зовсім різні релігії — християнство та іслам.

Проект «Притулок усіх часів» проходитиме в палаці Топкапи. За всю свою історію Стамбул приваблював багатьох мандрівників, митців і науковців. Він став притулком для євреїв, вигнаних з Іспанії у XV столітті, російських емігрантів після Першої світової війни, німецьких митців, вимушених покинути батьківщину після ІІ світової війни. Всі вони прожили свої життя тут і залишили спогади і враження, що будуть представлені у виставці, концерті та документальних фільмах.

Літній період Води охопить виставку картин протоки Босфор, Морський фестиваль, Історію 40 хамамів (дослідження турецьких лазень), програму культурного обміну з іншими культурними столицями Європи (Угорщина, Німеччина, Греція), екскурсії водними шляхами Стамбула, музичну програму обміну, міжнародний фестиваль джазу, фестиваль експериментальної музики та цифрового мистецтва та святкування національних свят.

Восени почнеться «гарячий» період Вогню, впродовж якого відбудеться Міжнародне Стамбульське бієнале, Бієнале архітектури, «Стамбул у русі» (екскурсійні маршрути музеями та виставками сучасного мистецтва), міжнародна виставка дизайну, міжнародне студентське трієнале, виставка фотографії «Стамбул без дверей і вікон», міжнародний фестиваль фотографії, модне шоу «4+1», дні сучасної музики Середземномор’я та ін.

За словами члена оргкомітету «Стамбулу-2010» пані Ебру Куш, головною особливістю є те, що ініціатором була не держава, а самі жителі й приватні організації міста. «Одного дня вони зібралися разом і подали заявку до Європейського Союзу. А вже коли Стамбул обрали культурною столицею Європи, державні органи влади долучилися до проекту організаційно та фінансово. Це важливий крок на шляху Туреччини до вступу в ЄС. За статистикою 2008 року, Стамбул прийняв близько семи мільйонів туристів, на 2010 рік планується близько 10 млн. туристів. Цей проект дуже важливий для Стамбула, тому що він сприятиме розбудові інфраструктури, культури, розвитку молодих митців, налагодженню й побудові нових контактів з іншими країнами світу, він поставить Стамбул у центр всесвітньої культурної карти. Люди зможуть взяти участь самі у цих заходах, познайомитися з іншими культурами. Хоч ми сьогодні і не є членом ЄС, 2010 року Стамбул є культурною столицею Європи. А це дає великі шанси до вступу в ЄС», —додала пані Куш.

ВРАЖЕННЯ

Валерій ПЕТУЩАК, кругосвітній мандрівник:

— У Стамбулі ми з дружиною були кілька разів. На жаль, у самому місті не жили, але враження лишилися від нього приємні. Сподобалися красиві та прибрані парки, сади, а також мечеті. Коли поверталися додому з чергової мандрівки через Стамбул (то був 1998 рік — другий візит до Туреччини), помітили, наскільки країна розбагатіла. 1994 року, коли ми стояли у марині (стоянці для яхт), там було дуже мало турецьких човнів. Через чотири роки турецьких яхт було вже половина. 2007-го їх було вже три чверті. Дуже сподобалося ставлення стамбульців до нас, саме до українців. Нам кілька разів абсолютно незнайомі люди, з якими випадково зустрічалися, розповідали, що у них до наших громадян якесь інтуїтивно доброзичливе ставлення. На жаль, було дуже мало можливостей порівняти менталітет українців та турків. Але взагалі вони належать до індоєвропейців, то такий же аграрний народ, як і наш, тому нас пов’язують спільні стосунки. Пам’ятаєте, коли козаків виганяли з України, вони тікали в Туреччину. Мусульманство там не таке ортодоксальне, як в усьому світі. Жінки вільні, не закривають голову, коли спілкуються, то відчувається, що жінки і чоловіки більш-менш рівні у правах. Стамбул — це колосальне місто, у ньому мільйонів із 20 жителів, і при такій кількості людей та автомобілів у місті дуже чудово організований автомобільний рух, немає великих пробок, дешеве таксі, дуже легко дістатися до будь-якого району. Ще пам’ятаю, як добре поставилися до нас моряки. У них узагалі прийнято поважати іноземців і допомагати. Пам’ятаю, як ми пришвартували яхту і відразу лягли спати, бо провели кілька безсонних ночей. Коли я прокинувся через кілька годин, побачив, що власник яхти, що стояла поруч, на своєму невеличкому гумовому човні плаває навколо нашої яхти, пришвартовує і переводить її на більш зручне місце. Але це суто мої враження від Стамбула, проте скажу, що побачити місто дійсно варто.

Юрій ЛИХОВИД, студент Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького:

— У колишній столиці Візантії був минулого року, на жаль, недовго — лише кілька днів. Але за цей короткий час Стамбул просто причарував. А їхав туди, щоб побачити місто, яке розташоване відразу в двох частинах світу — в Європі та Азії. І не шкодую. Перше, що вражає: на території міста, де більшість — мусульмани, знаходиться центр Константинопольської православної церкви, резиденція Вселенського патріарха. Мешканці Стамбула дуже добре йдуть на контакт із туристами. Також вражає їхня щирість та доброзичливість. Від них і дізнався, що місто постійно розширюється — щорічно з’являється понад 30 нових вулиць. Мабуть, ніде у світі такого немає. При цьому пересуватися містом дуже зручно, там добре розвинута приватна та муніципальна транспортні мережі. Але так само, як і в усіх великих містах світу, одна з проблем Стамбула — автомобільні затори. Особливо на трасах, що перетинають затоку Босфор. Та про всі прикрощі забуваєш, коли гуляєш містом, де мало не на кожному кроці — пам’ятки культури та історії. Саме тут розміщена половина реліквій давньої Туреччини. Після мандрівок містом можна добре відпочити у затишних кав’ярнях та кафе, скуштувати східних ласощів, бо без цього не відчуєш особливого стамбульського колориту. Ті, хто любить водний відпочинок, можуть відвідати морську акваторію Стамбула: затоку Босфор, бухту Золотий ріг, північно-східну частину Мармурового моря. Скільки спілкувався з моїми знайомими та друзями, які теж бували свого часу в Туреччині, небагато з них відвідали її культурну столицю. А дарма, бо всі, кого цікавить оригінальний і незабутній відпочинок, можуть знайти його тут.