ГЕЙ, ПРОКАТаємо!

Проте фільми ж є! Тільки місце «споживання», зустрічі фільму та глядача тепер не публічне — кінотеатр, будинок, сім’я, квартира.

Ми зустрілися з Миколою СТРУКОВИМ — директором і власником найбільшої в Україні мережі відеопрокатних пунктів — Львівської фірми ЗМС на відеовернісажі «Відкрита зона», який проходить на круїзному теплоході «Академік Віктор Глушков».

— Що таке ЗМС?

— Це «Заклади Миколи Струкова».

— З чого все починалося?

— Коли почалася перебудова, організував у Львові кілька пунктів відеопрокату, на зразок районних бібліотек. Справа пішла.

— І як нині ця «справа»?

— У нас дев’ять фірмових прокатних пунктів. У кожному — по тисячі фільмів. Працює 48 чоловік, в основному фахівці з вищою освітою. Всі пункти обладнані комп’ютерами, в пам’яті яких і анотації фільмів, і абонентські картки у клієнтів, і інша інформація. Інформація постійно оновлюється і за рахунок нових надходжень, і аналітичним обліком, де важливе значення мають смаки, переваги та попит клієнтів. Кожен пункт щомісяця поповнює фонд п’ятдесятьма новими фільмами.

— А де ви берете нові фільми? Що це за репертуар?

— Фільми у нас ліцензійні, придбані переважно в українських і російських дистриб’юторів. Але не тільки. Постачальниками є прибалтійські фірми та інші зарубіжні.

Репертуар різноманітний і дуже свіжий. Клієнти стабільні. Чимало людей відвідують наші відеопрокати багато років.

— Тобто, ваші відеопрокатні пункти — це своєрідні клуби за інтересами?

— Звичайно. При одному пункті ми відкрили кафе. Помітьте, не при кафе — відеопрокат, а при відеопрокаті — кафе.

— Вам не заважає телебачення?

— Аж ніяк. Безліч безкоштовних для споживачів телеканалів глядач переглядає, не зосереджуючись, працюючи пультом, у пошуках чогось свіженького. А фільм, взятий у прокаті за гроші, глядач обов’язково додивиться до кінця. Це психологічний нюанс. «Пультова хвороба» додає нам клієнтів.

— Вас не «давлять» власті, податкова?

— Чого нас давити? Персонал задоволений, клієнти задоволені, сплачені податки складають десятки тисяч гривень. Інша справа, що я зацікавлений у подальшому цивілізованому розвитку відеобізнесу в Україні. Мені неймовірно близька ідея створення суспільної Відеоасоціації в Україні, яка б на нинішньому перехідному етапі посприяла розвиткові та становленню законодавчої бази для вільного розвитку приватної ініціативи й недопущення піратського зазіхання на інтелектуальну власність.