Iлля Муромець. Наші дні

Силач Дмитро Халаджі народився в містечку Комсомольське Донецької області. У чотири роки з хлопчиком сталася трагедія: на нього перекинувся чайник з окропом. Отримав опік 35% шкіри, м’язи атрофувалися, довелося заново вчитися ходити. Загалом Діма переніс 7 операцій і 12 переливань крові. «Лікування було тривалим і виснажливим. Тоді бабуся вчила мене читати по книзі билин, і перша була якраз про Іллю Муромця. Мене вразило, що він, як і я, довго пролежав хворий», — згадує дорослий Халаджі. І хто б міг подумати тоді, що через 20 років Дмитро розгинатиме підкови й руками забиватиме цвяхи?

Але Халаджі сильний не лише фізично. «Для себе називаю його «ходячою енциклопедією богатирства». У нього дуже серйозна бібліотека вдома, й багато знань у голові», — розповідає Олександр Легенький, «старий друг багатиря».

Вони познайомилися 2005 року, коли Дмитро здобував «перемогу над Бібоном» — старогрецьким атлетом, який у VI ст. до н.е. однією рукою підняв кам’яну плиту вагою 143,5 кг. Халаджі зробив те саме з каменем масою 152 кг — перший за дві з половиною тисячі років. У світовій Книзі Гіннесса з’явився новий запис, а герой отримав неофіційне звання найсильнішого на планеті.

Рекордсмен нагадує про подвиги героїв старовини не лише справою, а й словом: пише історичні оповідання про великих силачів минулого, серед яких Федір Бесов, Якуба Чеховськой, Іван Шем’якін. 2010 року «багатирський» цикл нарисів Халаджі відзначили «Золотим пером Русі» — літературною премією для російськомовних авторів з усього світу. Винагорода вручається в Москві, серед країн-учасниць Австралія, США й навіть Ефіопія. «На відміну від решти авторів, Дмитро чимало багатирських подвигів здійснив сам, й коли описує їх у оповіданнях, то пропускає через себе, додає авторських переживань», — вважає Легенький. Зараз творчий процес у розпалі: «Пишу про силачів з народу. Сподіваюся наприкінці травня видати», — ділиться планами Халаджі.

Звісно, найкращий подарунок для багатиря — книжка з історії, краще — старе видання, там матеріал якісний. Також, за словами Олександра, Дмитро збирає колекцію гирь і підкови. Силач зрадів, коли дізнався, що газета «День» оголосила 2013 рік Роком Володимира Мономаха: «Таких великих справжніх героїв, засновників державності нашого народу, на жаль, забувають, а їх слід шанувати в першу чергу».

А на сайті «Вконтакте» атлет особисто відповідає на запитання шанувальників, як правильно харчуватися й тренуватися, відновлюватися після травм. «Спокійний і справжній. Скромний не по силі», — підсумовує нашу розмову про багатиря Олександр Легенький.

З минулого року Дмитро виступає в знаменитому американському цирку «Ringling Brothers». Там у силача свій атракціон — номер тривалістю понад 25 хвилин. Темп виступів у США шалений: «За 9 місяців побував у 41 штаті. Затребуваний навіть занадто, величезна кількість травм, шалений ритм, люди там горять», — ділиться враженнями Дмитро.

Конкурентів у багатиря мало: «Американці ревнують страшенно. Мені пропонували громадянство, можливість оселитися у Флориді, але в обмін на десятилітній контракт — я відмовився. Для мене там жити неможливо, щодня снилася батьківщина, почувався, мов у золотій клітці», — розповідає силач.

Зрештою божевільні переїзди й туга за батьківщиною взяли своє: Дмитро серйозно травмував руку.

На початку грудня Халаджі прооперували в Україні, зараз він відновлюється, контракт з американцями перенесено на 2014 рік.

Але на батьківщині багатир не втрачає часу: навесні-влітку в прокаті з’явиться фільм «Іван Сила» режисера Віктора Андрієнка. Головна роль — колись найсильнішої людини планети Івана Фірцака дісталася Дмитру (нагадаємо, «День» писав про це в № 1 від 9 січня ц. р. й раніше). Це — кінодебют силача, де він покаже свою силу: «У фільмі дуже багато каскадерських трюків, виконаних «живцем», наприклад підіймання воза з людьми на плечах, трюк з переїздом автомобіля. Але найскладніше було з банальним підніманням штанги — з нього почалися зйомки, була страшенна спека», — ділиться враженнями Дмитро.

У кіно силачеві сподобалося: «Не будую повітряних замків, може, це єдиний фільм у моєму житті, але якщо будуть іще пропозиції, із задоволенням знімуся». Багатир навіть запланував встановити черговий рекорд на київській прем’єрі фільму. А в травні він збирається на гастролі по Україні у складі великого циркового шоу зі Львова.

Багатиреві ХХІ століття, на відміну від Іллі Муромця, не треба захищати кордони з дубиною в руках і розбивати «полчища бусурман». Але для доброї слави України Дмитро Халаджі — така ж сила, як і його легендарні попередники.