«Iменем АТО»

У Новоселівці, під Черніговом, влада роздала землі селян начебто для учасників АТО. Для жителів найближчих кількох сіл це єдина лука, де можна випасати худобу. «Це колишні колгоспні землі, їх мали розпаювати, але залишили під пасовище, — обурюється селянка Просковія Пекур. — Про те, що їх роздадуть, нас ніхто до відома не ставив. Ми сумніваємося взагалі в тому, що ці землі віддадуть бійцям».

Селяни переконують — ці землі не придатні для забудови. «Там низина, її постійно заливає, — пояснює місцевий житель Олександр Примак. — Для того щоб там побудуватися, треба піднімати ґрунт, ставити дамбу. В такому разі найближчі села взагалі заллє водою, бо луг — це заплава Десни».

Селом ходять чутки, що око на заповідні землі поблизу потужної водної артерії наклали столичні бізнесмени. Кажуть, чули, що на їхньому лузі багатії хочуть відкрити гольф-клуб. Сільський голова Віра Бригинець переконує, що частину земель у селян забрали незаконно. Йдеться про понад 15 гектарів, які в селян забрали ще в лютому, коли вирував Майдан. «Тоді АТО й близько не було», — каже  Віра Бригинець.

Увесь цей час чиновниця не сиділа склавши руки. Жінка зверталася в різні інстанції й передусім — до обласної прокуратури. Однак минуло більше місяця з часу офіційного запиту, а відповіді від прокурорів селяни так і не дочекалися. У Головному управлінні державного комітету з земельних ресурсів відписали, що на території селищної ради є достатньо земель для випасу.

«Начальник Головного управління Держкомзему в Чернігівській області Наталія Орлова відписала, що у нас 242 гектари пасовиськ, — каже Віра Бригинець. — Це неправда! Пасовище під Новоселівкою займає не більше 45 гектарів. Якщо цю землю забрати у людей, то 90 корів залишаться без випасу».

Чому чернігівцям дають землю не в місті, а в районі, ніхто з чиновників не пояснив. У Держкомземі кажуть, що діяли відповідно до закону. Мовляв, до них звернулися із заявами учасники АТО, і в них не було підстав їм відмовити. Отже, за словами селищного голови, у Новоселівки забрали десять ділянок по 12 сотих під садівництво, три земельні ділянки по 20 соток, одну ділянку 1,4 гектара та шість ділянок по два гектари — для ведення особистого селянського господарства.

«Це — порушення земельного законодавства, бо не можна роздавати пасовиська без зміни цільового призначення, — каже Віра Бригинець. — Не можна без узгодження з місцевими органами влади роздавати землю».

Загалом вже роздали 15,2 гектара з кадастровими номерами, з них 72 ділянки роздано учасникам АТО. Тож земель під пасовище у селян може й не залишитися. Самі ж люди не проти передачі колишніх пасовищ захисникам Батьківщини, однак переконані в тому, що, роздаючи землю учасникам АТО, чиновники намагаються приховати земельні оборудки.

У Держкомземі проблему взагалі списують на попередників. Мовляв, ті роздали приватним особам п’ятнадцять гектарів землі поблизу човнової станції. А от нинішня чиновниця Держкомзему і справді виділяє землю учасникам АТО — але не пасовище, а іншу ділянку. «Попередня влада роздала киянам земельні ділянки. Ми виділили учасникам АТО землі не на пасовиську, а зовсім у іншому місці — по 12 соток під садівництво», — переконує начальник Державного комітету із земельних ресурсів у Чернігівській області Наталія Орлова. За її словами, спірні ділянки навіть встигли виставити на продаж.

Голова Чернігівської районної ради Анатолій Дуденко вирішення ситуації, що склалася, вбачає у якнайшвидшому зверненні до міського голови Чернігова Олександра Соколова про виділення земель для чернігівських фронтовиків. Саме на нього районний чиновник і покладає вину за соціальну напруженість у кількох селах Чернігівського району. «Соколов усім учасникам АТО дає відписки про те, що вільних земель у Чернігові немає, — каже Анатолій Дуденко. — Це відверта брехня! Землі є. Тільки за пішохідним мостом можна знайти більш ніж 300 гектарів земель запасу. Те, що чернігівців відсилають у район, —  вина міської влади». За словами голови райради, подібні випадки спостерігаються в кількох селах Чернігівського району, близьких до обласного центру. Щодо 15 гектарів приватизованих у лютому земель, то, за словами Анатолія Дуденка, ці землі оформляли за попередньої влади на підставних осіб. По суті, серед справжніх власників є високі чини в прокуратурі, міліції та СБУ.

Перший заступник Чернігівського міського голови Микола Миргородський каже, що в місті є земельні ділянки для фронтовиків, однак вони розкидані в різних районах міста. «Знайти 40 — 50 земельних ділянок не є проблемою для міста, — каже перший заступник міського голови. — Однак ми не знайдемо 595 гектарів землі для всіх учасників АТО. Частину земель виділятимуть у Чернігівському районі».

Фронтовики ледь не стали заручниками ситуації. Спочатку їх хтось налаштував проти селян. Мовляв, називають вас карателями і землю відмовляються давати. Утім, згодом все стало на свої місця. Те, що учасники АТО почули про махінації із землею, неабияк їх обурило. «Я взяв довідку в батальйоні про те, що є учасником АТО, поніс в Держкомзем копію паспорта і коду й отримав свою ділянку в 12 соток, — каже боєць батальйону «Чернігів» Віталій Задорожній. — Хлопці гниють у окопах, а тут землю дерибанять».

Його соратник по батальйону чернігівець Дмитро Хрол сумнівається в тому, що йому, простому смертному, пощастить домогтися землі в межах Чернігова. «У селі не хочуть давати, а ви кажете — в Чернігові, — зітхає боєць. — Якщо так піде далі, то я взагалі плюну на все й відмовлюся від землі».

Заспокоювати селян приїхав обласний прокурор Володимир Стеценко. Він пообіцяв прозоро розслідувати справу. Для цього ініціював проведення перевірки. А от отримати назад відібрані 14 гектарів можна лише через суд.

Проте в справедливе розслідування люди мало вірять. Обласній владі люди дали тиждень. Селяни налаштовані рішуче. Кажуть, якщо чиновники не повернуть їхнє пасовище, приведуть корів під стіни обласної прокуратури та адміністрації.