Iнсулін для переселенців

Сьогодні тендери із закупівлі інсуліну пройшли в усіх областях України, але якщо вони затягувалися й у попередні роки, то цей рік побив усі рекорди. Зокрема, в Києві тендер на закупівлю препаратів завершився лише місяць тому. За словами голови Української діабетичної асоціації Валентини Очеретянко, зараз ситуація з інсуліном стабілізувалася, поки виникають лише питання щодо забезпечення втікачів зі сходу країни.

«Виникає дедалі більше питань із забезпеченням переселенців зі сходу, що виїхали в інші регіони країни й вимагають лікування. Інсулін — це життєзберігаючий препарат, його потрібно вводити щоденно. Не можна переділити дозу. Люди, які отримують інсуліни постійно, не можуть віддати частину своїх препаратів приїжджим. Водночас інсулін, який мали виділити пацієнтам з Криму, зараз перерозподіляють на потреби переселенців», — розповідає Валентина Очеретянко.

Про кількість переселенців, які потребують допомоги, Українська діабетична асоціація може лише здогадуватися. «Сьогодні ми не знаємо, скільки людей потребують інсуліну, — говорить Валентина Очеретянко. — Переселенців у нинішніх умовах взагалі неможливо рахувати. До нас надходило кілька десятків звернень із проханням забезпечити препаратом, і всі ці питання ми вирішили. Гадаю, всі інші люди з діабетом змогли отримати інсулін при зверненні до лікарень напряму».

На сході, за словами пані Валентини, місяць тому ситуація з інсуліном була стабільною. Сьогодні Асоціація практично не має зв’язку з пацієнтами на Донбасі, але знає, що інсулін частково надходить через волонтерів.

Валентина Очеретянко сподівається, що через складну ситуацію в країні влада не залишатиме хворих наодинці з проблемами, адже смерть через відсутність інсуліну не менш страшна, ніж смерть від кулі. «Коли людину вбивають — це моментальна смерть, а коли людина помирає від недостачі інсуліну — це тяжке випробування і для неї, й для близьких. Ти розумієш, що людині потрібно допомогти, але нічого не можеш зробити», — підсумовує Очеретянко.