Iнтроскоп. Зроблено... на межі існування НАНУ

Наші вчені все ще продовжують працювати всім чортам на зло. Торік у народне господарство України впроваджено 2100 розробок установ НАН, і серед них — перший вітчизняний інтроскоп для митниць.

Сучасні прилади безконтактного контролю — це всевидюще око митника. Зазирає воно в найпотаємніші, приховані куточки ручної поклажі і багажу, що перевозяться через кордон, вмісту автомобілів, контейнерів та інших, часом дуже величезних, громіздких вантажів. Хто перетинав кордони повітряного простору, знає про таємничі ящики, в яких наш багаж стає «прозорим». Можливості таких приладів зарубіжного виробництва обмежені, а ціна — від $40 тисяч до $75 тисяч — лякає. Український аналог за доступною ціною, як свідчить митниця, набагато зручніший, дозволяє виділити фрагмент огляду і збільшити його на моніторi в кольоровому зображенні.

Поштовх до створення приладів дали детектори з кристалами селеніду цинку («очі» інтроскопа), які вирощує Інститут монокристалів НАНУ. До речі, сучасні радіаційні детектори виготовляють лише в кількох країнах світу. Фотоприймачі для них виробляє завод «Кварц» у Чернівцях. Рентгенустановку для інтроскопів сконструювали харків'яни з СКБ «Полісвіт» ВО «Комунар». Тут же було виготовлено перші українські «малі» інтроскопи, які вже несуть службу на митницях країни.

На черзі — «середні» інтроскопи для огляду автомобілів.