Ірпінське протистояння

Iнформація про те, що в Ірпені мають намір побудувати приватний клініко-медичний центр (деякі називають його онкоцентром) в засобах масової інформації «гуляє» вже понад два роки. Але, як кажуть, віз і нині там — на лісовій ділянці площею 18 гектарів за два роки спорудили лише невеличку церковку та ще поставили огорожу. Чому цей, на перший погляд, унікальний проект перетворився на довгобуд, спробувала дізнатися журналістка «Дня».

За словами представника інвестора — директора Київського науково-клінічного медичного центру Анатолія Бабушкіна, в Ірпені спорудять перший в Україні хірургічний комплекс зі спеціалізованою науковою та клінічною базою. Його «начинять» суперсучасним обладнанням для діагностики і лікування онкологічних хворих, аналогів якого в Україні поки що немає. Якщо говорити стисло, то тут із великою точністю будуть діагностувати захворювання, а також проводити ті операції, заради яких важкохворі українці зараз їдуть за кордон і платять там за лікування «скажені гроші». З’явиться тут і реабілітаційний центр, оскільки саму лише операцію хворому зробити замало, після неї його треба ще й виходити.

— Оскільки центр — приватний, відповідно й послуги будуть платними. Однак ціни на лікування будуть значно нижчими, ніж за кордоном. Передбачається, що основні витрати на лікування візьмуть на себе страхові компанії і благодійні фонди. А от для іноземців, які захочуть у нас лікуватися, плата буде вищою, ніж для українців. До того ж, ми зобов’язуємося безкоштовно лікувати дітей у обсягах до 12% від потужності центру на рік. Перевагу, звичайно, віддамо жителям Ірпені, — розповідає Анатолій Бабушкін.

Як стверджує представник інвестора, від діяльності майбутнього медичного центру виграє і бюджет міста Ірпені, оскільки ця установа стане солідним платником податків. Крім того, інвестор узяв зобов’язання побудувати на своїй території безкоштовну поліклініку для ірпінців, оскільки зараз ті змушені за медичною допомогою їздити в Бучу. Мають намір тут спорудити і невелике котеджне містечко, де житимуть майбутні працівники клініки (сюди мають намір запросити кращі медичні кадри). Про грандіозний розмах центру свідчить і його загальна вартість — понад 80 мільйонів євро. За словами пана Анатолія, основне фінансування бере на себе німецький інвестор, а українська сторона в особі віце-президента корпорації «Інком» Сергія Скуртова гарантує повернення інвестицій. Як підтвердження серйозності проекту представник інвестора називає те, що проектуюча організація ТОВ «Архітектурний союз» вже завершила другу стадію проектування — «Ескізний проект» і вартість цих робіт становить близько 9 млн. гривень.

Але от у депутатів Ірпінської міської ради реалізація такого проекту викликає сумнів. Як стверджує начальник відділу охорони здоров’я Ірпінської міської ради Юрій Романенко, він погано володіє інформацією про майбутній клініко-хірургічний центр, оскільки ні він, ні представники міської влади жодного разу не бачили згаданого німецького інвестора, який зміг би детально проінформувати про об’єкт, що споруджується. Виходячи з цього, деякі депутати вважають, що фірма, яка веде будівництво, не володіє достатнім капіталом, щоб здійснити такий інноваційний проект.

— Ми навіть не змогли ознайомитись із бізнес-планом, оскільки його надано німецькою мовою. Тому існує ймовірність, що інвестор після спорудження котеджів нібито для майбутніх працівників центру може припинити будівництво, аргументуючи це, наприклад, відсутністю коштів. У результаті, житло піде «з молотка» і фірма отримає величезний прибуток. Тому під цей проект громада повинна отримати серйозну гарантію, оскільки вона ризикує землею, вартість якої вимірюється десятками тисяч доларів за сотку, — переконаний Юрій Романенко.

У свою чергу депутат Анатолій Калінка вважає, що попередній склад міської ради зробив велику помилку, коли виділив центру в довгострокову оренду 18 гектарів землі, за його словами, за дуже помірну плату — 70 тисяч гривень на рік. З цього приводу новий склад Ірпінської ради навіть звернувся з позовом до суду, щоб опротестувати розмір орендних ставок. Судове засідання має відбутися наприкінці серпня.

— Навіщо нам суд, коли ми згодні платити за оренду більше, навіть самі були цьому ініціаторами. Але тільки хай нам пришлють відповідні документи, — говорить Анатолій Бабушкін.

Також він вважає фарсом заяву представників місцевої влади про їх неознайомленість із проектом, оскільки, як стверджує, передав меру міста цілу теку з документами, але от сам бізнес-план, за його словами, належить до категорії документів, які складають комерційну таємницю. Крім цього, представник інвестора запевняє, що насамперед вони мають намір збудувати головний корпус лікувально-діагностичного блоку, поліклініку для ірпінців, господарський корпус, а потім вже житло для особливо цінних працівників (професорів та інших висококваліфікованих фахівців). Не згоден пан Бабушкін також з обвинуваченням у тому, що інвестор не має досить грошей для реалізації цього проекту. Більше того, він запевняє, що будівництво майбутнього центру знайшло підтримку і українського уряду.

Як з’ясував «День», у липні цього року віце-прем’єр-міністр Дмитро Табачник з питання будівництва об’єкта провів у Кабміні нараду. На ній були присутні керівники Київської області і МОЗ. Після ознайомлення з проектом і подальшої дискусії ідею будівництва центру було сприйнято позитивно.

Не заперечує спорудження багатопрофільної лікарні і новий мер Ірпені Олег Бондар. Щоб якось примирити інвестора і депутатів, він виніс прямо- таки «соломонове» рішення.

— Якщо ця компанія серйозна, то нехай спочатку виконає свої соціальні зобов’язання — здасть поліклініку для ірпінців. В іншому випадку, ми розірвемо договір оренди землі, оскільки вона виділена під цільове призначення. А взагалі- то я — за будівництво такого центру, оскільки він забезпечить постійне наповнення місцевого бюджету.

Об’єкт буде зданий за 2— 2,5 роки після закладки першого фундаменту — запевняє Анатолій Бабушкін. Але коли це станеться, представник інвестора не знає — на заваді непорозуміння з Ірпінською радою. Круглий стіл для переговорів поки не знайдено: і ті, й інші переконані, що цього не бажає протилежна сторона. При цьому Анатолій Бабушкін демонструє солідну теку з листуванням із різними інстанціями (деякі підтримують проект, деякі — проти), а депутати Ірпінської ради, в свою чергу, стверджують, що вони не проти будівництва центру, але нехай їм нададуть переконливі аргументи, що це не чергова земельна афера. Коли це протистояння закінчиться компромісом, поки невідомо. Тим часом, поки йде пошук взаєморозуміння, в Україні продовжує збільшуватися захворюваність на рак і, як свідчить статистика, щорічно 40 тисяч українських громадян їдуть за кордон, щоб там пройти дороге лікування. Важко сказати, якою його вартість буде в Україні, але те, що не доведеться витрачатися на дорогу — вже добре.

— Не завдало б з інвестором вирішити питання — виходячи з яких розцінок, в центрі будуть лікуватися українські діти. Взагалі, вважаю, що питання, які виникають при проектуванні подібних установ, має вирішувати держава (навіть, якщо це і відноситься до приватної власності), а не органи місцевого самоврядування, — вважає депутат Київської обласної ради Оксана Коломієць.

З цією думкою важко не погодитися. Однак, коли журналіст «Дня» звернулась у Київську обласну держадміністрацію з проханням прокоментувати ситуацію з будівництвом медичного центра в Ірпені, там відповіли, що це будівництво — приватне, і державний орган не має до нього ніякого відношення. А от із Міністерства охорони здоров’я України коментар все ж вдалося одержати.

КОМЕНТАР

Валерій БІДНИЙ , заступник міністра охорони здоров’я України:

— Як відомо, в кожній країні світу медицина не утримується лише за державні гроші. Міністерство охорони здоров’я України схвалює будівництво приватного онкоцентру в Ірпені Київської області, куди будуть залучатися іноземні інвестиції, але це — за умови прозорого інформування умов обслуговування українських громадян і бізнес-плану інвесторів.

Інвестиції в медицину — це поліпшення здоров’я нашого населення. Створення такої багатопрофільної лікарні має бути орієнтоване на забезпечення якісної лікувально-профілактичної допомоги українським громадянам. Така позиція Міністерства охорони здоров’я є чіткою і відкритою.