Історія розвитку сексу та еротики в нашій країні очима сексопатолога-аматора

Закінчення. Початок див. у № 94, 99

ЕРА ЕРО-ЛІТЕРАТУРИ

Торкнемося письменників, котрі прорвали блокаду цензури артилерійським ударом нетрадиційної лексики та соромітництва.

Звичайно, на першому місці стоїть Едуард Веніамінович Лимонов, незабутній «Едічка». Цинічніших і відвертіших описів наша славна слов’янська література не знала.

Взірець опису Лимонова: «У неї чудове довге волосся... Так, добре. А це що? Волосся на грудях — це зайве. А оце, скажу я вам, зовсім ні до чого». Образився, розумієш. Стиль Лимонова — це писати доступними, як мат, словами про кохання й приходити до дам із відкритою, мов ширінка, душею.

Однак, з іншого боку, — повальна скандальна популярність. Візьмемо Набокова. Півжиття хлопчина писав непогані романи — вузька літературознавча популярність. Лиш бахнув на-гора свою «Лоліту» — про зваблення неповнолітніх (не без задоволення) — могутнє суспільне відлуння. Ось, виходить, що треба публіці. Ти їй про високе — а вона помічає тільки нижче пояса. Лиш у боксі за подібні удари карають.

Візьмемо під руку сучасників. А точніше, сучасниць.

На одному зі своїх виступів найпривабливіша поетеса Женя Чупріна розповіла жахливу історію про те, як вона гуляла глухими закутками міста пізно вночі й до неї чіплялися різні «брудні» мужики. Вона їх, природно, відшивала.

Потім на наступному її концерті я почув ту ж драму. Потім знову. Певно, гуляти ночами стало її шкідливою звичкою. Учетверте я не витримав. Образливо стало за мужиків: або не гуляй, або не відшивай. А то що ж це... Загалом, написав пародію...

ПРОГУЛЯНКА
  (жіноче-моноложне)
Инстинктов низких торжество...
Євгенія Чуприна Гляжу, гляжу во все концы:
Кругом самцы, самцы, самцы.
Кругом концы и разные
Типы страшно грязные.
Грязные типы, грязные,
Как один — заразные.
А я иду вся чистая,
Ногастая, костистая.
Глазастая, ушастая,
Скажу себе не хвастая.
Иду я темной полночью,
Кишащей разной сволочью.
От безумия слепа —
Вот насильников толпа.
В каждом вижу я изъян —
Чем не стадо обезьян?
Выражаются, орут,
Щас на части разорвут.
И бледнею я под гримом...
Вдруг они проходят мимо.
«Эй, послушайте, того,
Где инстинктов торжество?!
Где давление всем брюхом,
Где хрипение над ухом?
Не замечать
 как я
прекрасна.
Мужчины — гады! Это ясно. Правда, Женя не заспокоїлася, а згородила послання чоловікові. Де були такі таємничі рядки.
  Я, может, кликаю беду,
Любуясь этими очами,
Но знай — что это я ночами
В прихожей тапочки краду.

Аби надати її діям хоч якесь практичне значення, я розродився новим збоченням, яке не зустрічалося досі в індійських першоджерелах. Знову ж від дівочої особи.

1001 СПОСIБ  ЗА «КАМАСУТРОЮ»
  Прости, родной, что я ночами
Из спальни тапочки краду,
Своими честными речами
Тебя в экстаз я приведу.
Другая точно соврала бы,
На привидения спихнув, —
Меня нет искреннее бабы
Скажу тебе, свечу задув.
Пусть совесть мучает до сини,
Но возбуждаюсь много лет,
Когда ты шлепаешь босыми,
Бредя в потемках в туалет.
С размаху падаешь в прихожей;
Там скользко, страшно и
темно.
И выключатель не поможет —
Я лампу стибрила давно.
Вот в ванной вдруг вода
полила,
И чертыханья в тишине...
Прости, но я украла мыло,
Чтоб ты скорее шел ко мне!

ВИСНОВОК

Говорити на ці теми я можу з ранку до вечора. Та що там базікати — діло треба робити. Приходьте в гості — живу я там же. Де ж мені ще жити? І разом із вами продовжимо історію сексу та еротики в нашій країні. А потім, може, й за кордон майнемо. Досвідом поділитися.