Качки під обстрілом Суперечки про доцільність весняного полювання не вщухають
Навесні минулого року законодавство України про полювання знову, з перервою в 77 років, дозволило весняний відстріл водоплавних птахів. Незважаючи на те, що пункт, який дозволяє полювати в цей час, уже внесено в закон, цього року наказ про проведення полювання поки не підписано: на Мінекології посипалися листи занепокоєних природоохоронних організацій, в свою чергу, Міністерство відіслало запит у регіональні управління, звідки надходять в основному негативні відповіді — «відсутнє наукове обгрунтування дозволу полювання», неможливо встановити пропускну спроможність областей (кількість особин, що перетинають їхні межі), оскільки немає методики обліку, каже глава управління охорони тваринного та рослинного світу Мінекології Володимир Тарасенко. У мисливців, звичайно ж, інший погляд на проблему. Власне, почути й обговорити протилежні аргументи й запропонувала минулого тижня сторонам у рамках прес-клубу екологічна організація «Зелене досьє».
«Під час міграції територію України перетинає близько двохсот тисяч особин, а це близько 85% популяції європейських гусей-зимівників. З п’яти видів гусей, що перетинають територію України, чисельність двох — загрозливо низька», — зазначив директор Українського центру кільцювання птахів Анатолій Полуда. Навесні кількість птахів становить приблизно 30—40% від літнього, коли чисельність зростає завдяки розмноженню. І «давити» популяцію в і без того депресивних умовах нераціонально, адже після перельоту пернаті виснажені (є ризик того, що завдяки полюванню їхня кількість може не відновитися). Крім того, гніздові пари гусей, відзначають представники «Зеленого досьє», оформляються задовго до початку розмноження — якщо один iз партнерів навесні гине, другий в цьому сезоні пари собі вже не знайде. Постріли ж лякають птахів — вони припиняють шлюбні ігри і відлітають у пошуках спокійнішого місця. Та й взагалі, каже директор центру, як трофей змарнілий весняний гусак нічого собою не являє.
Україна є членом всесвітньої мережі «Bird Life International» і ратифікувала декілька міжнародних конвенцій (зокрема, Бернську — з охорони дикої флори і фауни, і Боннську — зі збереження мігруючих видів диких тварин), відповідно, взяті на себе обов’язки слід виконувати, нагадав координатор природоохоронних проектів Українського товариства охорони птахів Олег Дудкін. Чисельність одного з видів диких гусей, малого білолобого гусака (пискульки) за найоптимістичнішими прогнозами для України становить 500 особин, а однією із семи головних загроз тваринному світу (дослідження проходило в рамках Конвенції з біорозмаїття) є полювання. Популяція гусей під час перебування на території нашої країни й без того чимало страждає — від браконьєрів і селян, які палицями захищають поля, що їх об’їдають птахи (минулого року масове смертовбивство птахів через озимі сталося, наприклад, у Херсонській області). Більш того, рідкісні й звичайні види гусей часто літають однією зграєю, і відрізнити здалеку «раритет» від «ширвжитку» мисливцю дуже складно.
«Основний аргумент природоохоронних організацій — полювання дозволено цілих півроку, так що часу в мисливців достатньо. Однак часто забувають про те, що полювати в дозволений сезон можна в певні дні: наприклад, у літньо- осінній — лише у суботу та неділю. У Німеччині вислів «недільний мисливець» звучить зневажливо, а в нас це законодавча норма», — зазначає мисливець з 30-річним стажем старший науковий співробітник Інституту онкології Юрій Яніш. Весняне полювання — справа дуже клопітка, готуватися починають до неї ще з осені, причому далеко не кожний з 265-ти тисяч тих, хто має в даний момент право на полювання, на нього йде. І вважати загрозливим чинник полювання в цих умовах, за його словами, некоректно — між іншим, кількість загиблих під колесами авто зайців або птахів, що отруїлися добривами на полях порівнянні з кількістю відстріляних. Легальне полювання, стверджує директор журналу «Мисливець» Ігор Хлівецький запобігає браконьєрству, а саме воно — обмежене суворими правилами: наприклад, не можна стріляти птахів, що сидять на водоймищі, за полювання можна вполювати лише певну кількість особин, що обов’язково заноситься в спеціальну картку обліку (до речі, в разі її відсутності навіть з юридичним статусом мисливця дозвіл вийти на полювання не отримати). І якщо вже апелювати до європейського досвіду, то в багатьох країнах полювання на вищезгаданого білолобого гусака дозволене, зазначають вони. Більш того, полювання допомагає раціонально використати ресурси популяції, вважають фахівці — наприклад, заборона весняного полювання в Америці призвела до того, що співвідношення самиць і самців одного з видів гусей становило три до одного, а через розвал багатьох мисливських господарств у нас — серед лисиць почастішали випадки сказу.
