«Хочу ляльку та ведмедя»

«Мама била ременем і різкою, коли я погано робила, а я не хотіла просити гроші, я хотіла поїсти», — без емоцій розповідає свою історію шестирічна Люда Чала. Справжність ім’я, а також дня народження дівчинки на сьогодні не підтвердженно. За однією з версій, для жебракування цигани вкрали її, а за іншою — купили. Суми також називають різні: чи то за 10, чи то за 20 доларів. У притулку розповіли, що торги відбувались на п’яну голову, а коли справжня мама проспалась, то поруч замість річної дитини лежали гроші. Цю жінку шукають відповідні органи, а та, що називалась мамою, не змогла пред’явити документів. Ні своїх, ні дитячих. Більше того, у вказаному нею пологовому будинку народження Люди 20.06.99 не підтвердили, але в притулку цю дату записали як орієнтовну. Вихователь Галина Моргун каже, що для дівчинки краще буде, якщо версію з продажем остаточно підтвердять. Тоді Люду зможуть передати до інтернату і навіть удочерити. Вертатись до тих, що називають себе батьками, Люда не хоче. На останнє побачення з мамою вона навіть не вийшла.

Проте з притулку її вже не віддадуть. Люда буде там жити, поки не встановлять її статус і відновлять документи. З цим поспішають, бо восени дівчинці йти в школу.

У притулку дівчинка навчилась писати друкованими літерами «ЛЮДА ЧАЛА», а ще рахувати до сотні, їсти чотири, а не один раз на день, не лаятись.

— «Люда тут ожила, хоча спочатку не хотіла їсти», — розповідає Галина Моргун, яка з дівчинкою від першого дня.

У притулку Люда загальна улюблениця. Кожен, хто має вільну хвилину, пригортає її до себе і вчить віршам, замінюючи у них слово «мама» на «бабуся». Пам’ять у дівчинки чудова, а ще є схильність до малювання. Дерева і сонце, які вона малює найчастіше, на думку психологів, промовисто відбивають її ситуацію.

Жінка, яка називалась матір’ю Люди, родом з Донеччини. Звідти разом з циганами та дітьми (окрім Люди, у неї є ще дворічний син) вона прикочувала на Вінниччину. Розповідали, що вони біженці із Закарпаття. Всі троє біляві, а чоловіка ромської національності, який в притулку представився Людиним батьком, дівчинка за родича не признала. Так звані батьки за нею приходили два рази, а коли Люда потрапила до притулку втретє, вихователі її вже просто не віддали. Тут вона живе з лютого. Вихователь-методист притулку Леонід Чернишенко чекає відповіді столичної міліції. У 1999 році там зникла двомісячна дитина, яка за описом дуже схожа на Люду. Відповідь з Києва вирішить подальшу долю дитини. Може, знайдуться її справжні батьки, якщо ні, то, можливо, дівчинку заберуть до дитячого будинку сімейного типу. Звідти за нею вже приїжджали, але до завершення справи Леонід Чернишенко дитини не віддасть. А раптом знайдуться її справжні батьки? Тоді з’ясували б і справжнє ім’я дівчинки, і день народження.

Від пропозиції передати щось родичам через газету Люда зніяковіла. «Не знаю, що їм сказати, — знизила плечиками дівчинка і, загойдавши ніжками, додала: «Хочу, щоб хтось приніс ляльку та ведмедика».