Комфорт із розумом

Kyiv Smart City Forum відбувається уже втретє. Більше тисячі учасників зібралося у конгресно-виставковому центрі «Парковий», щоб послухати тих, хто безпосередньо впроваджує розумні технології в містах України та світу. За останні роки Київ далеко стрибнув у цьому напрямку. Але кілька ідей та обіцянок спікерів та учасників форуму все ще можна записувати у плани на наступні роки.

ВСЕМОГУТНЯ ЛІТЕРА «Е»

У вітальній промові міський голова Києва Віталій КЛИЧКО похвалився перед гостями низкою електронних сервісів, що вже успішно працюють у столиці. «Відкритий бюджет, е-петиції, контактний центр 1551, інформаційно-аналітична система «Майно» тощо. Уже третій рік у місті вдосконалюється механізм Громадського бюджету. Щороку збільшується кількість проектів, поданих киянами, та сума на їх реалізацію. Голосування проходить на окремому сайті з ідентифікацією через електронний цифровий підпис, картку киянина або Bank ID. У цифровий формат перейшли і черги до дитсадків і лікарів, — перераховує Віталій Кличко. — Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА планує з часом зібрати ці сервіси в одному електронному кабінеті, на додачу розширивши функціональний набір картки киянина».

Мер і працівники різних підрозділів Київської міської держадміністрації мають своє електронне «робоче місце», де можуть вивчати оперативні дані та відстежувати динаміку в різних сферах життя столиці. Масштаби різні: від доходів та видатків міського бюджету до найпроблемніших у плані комунальних послуг будинків, кількості укладених з лікарями декларацій і транспорту на маршрутах. У цій системі керівники міста можуть накладати на документи свої цифрові підписи і навіть спостерігати за тим, що відбувається на вулицях, через камери відеоспостереження.

Переведення закупівель в електронну систему ProZorro надало місту можливість зекономити близько чотирьох мільярдів гривень. Олексій МОВЧАН, регіональний проектний менеджер «Prozorro.Продажі», навів кілька успішних кейсів, які принесли місту прибуток: оренда експериментального одного квадратного метра Бессарабського ринку, площ Головпоштамту і телецентру, продаж двох вагонів Київського метрополітену тощо. Олексій переконує: громада може добре заробляти на таких аукціонах, якщо вони стануть постійними. На його думку, в Києві через «Prozorro.Продажі» можна продавати рекламу у метрополітені та права на організацію парковок, регулювати проведення ярмарків і встановлення тимчасових споруд, організовувати оренду комунальної нерухомості та малу приватизацію. Система забезпечить прозорі та справедливі правила гри, які оцінять і чиновники, і бізнесмени.

«Розумне» урядування теж має бути прозорим. Місто щодня генерує великі масиви даних. Їхнє відкриття може не просто розв’язати нагальні проблеми, а й змінити систему ухвалення рішень у громаді. Але для вдалих змін дані треба навчитися використовувати. Це завдання актуальне і для представників адміністрації, і для мешканців. Так, у Львові за підтримки міської ради був створений чат-бот у Telegram під назвою LvivCityHelper. Поки він може розповісти про структуру міської ради, надати інформацію про ремонтні роботи, дозволи на будівництво чи літній майданчик, наявність місць у дитсадках і перших класах.

Smart city неможливе без smart-мешканців. Тож у Дрогобичі, який на цьогорічному форумі переміг у номінації «Відкрите місто», створили «школу розумного мешканця». Там містяни дізнаються про ефективні механізми спілкування з владою та опановують ресурси, створені на основі відкритих даних, як то карта бюджетів, майна, проблем комунальної сфери та заборгованості мешканців.

З оцифруванням простору міській владі допомагають міжнародні та локальні технологічні лідери. Так, Google у межах проекту «Цифрове перетворення України» наносить на свої мапи інформацію про об’єкти соціальної інфраструктури та створює інтерактивні путівники для туристів. Світові платіжні системи у співпраці з українськими банками налагоджують оплату через смартфони — завдяки додаткам Google Pay та Apple Pay, обладнують для цього і турнікети на станціях метро та швидкісного трамваю. Скоро цей механізм згодиться і в наземному комунальному транспорті — з листопада там розпочалось тестування електронного квитка. Поки система не синхронізована з метрополітеном, але у планах — одна картка для всього, зокрема і для маршруток.

НАГЛЯД ЗА БЕЗПЕКОЮ

Майже шість тисяч камер нині підключені до загальноміської системи відеоспостереження. Андрій КРИЩЕНКО, начальник Головного управління Національної поліції Києва, розповів, що менш ніж за два роки роботи камер інформація з них допомогла розкрити близько 2 500 справ. Система розпізнає обличчя людей, номерні знаки, кольори та маршрути автомобілів. Відеонагляд допомагає не лише розслідувати злочини та ДТП, а й контролювати масові заходи, збирати дані про дорожній трафік і затори.

За допомогою цифрових технологій поліція планує зміцнити зв’язок із громадянами. Так, у Голосіївському районі Києва вже запущений пілотний «Електронний кабінет дільничного», де люди можуть залишати звернення для того, хто опікується безпекою їхньої території.

Ані стартапи, ані авторитетні гравці технологічного ринку не залишаються осторонь безпекових рішень. Серед пропозицій і перспектив, озвучених на форумі, — спільна для всієї України система відеонагляду та відеофіксації, заходи з кібербезпеки для міських сервісів, спільний для всіх служб інформаційний центр, автоматичне управління світлофорами на основі даних про трафік тощо.

Утім, безпека містян — це не лише боротьба зі злочинністю та нагляд за вулицями. Одне з рішень — смарт-освітлення, інтенсивність якого регулюється залежно від часу доби та інтенсивності руху вулицею. Паралельно ця система може керувати вуличним Wi-Fi, паркоматами, зарядними станціями тощо.

Експерти зазначають, що ситуація на дорозі не покращиться без підвищення культури водіїв, які часто вважають пішоходів і велосипедистів нижчими за ієрархією. Людям на двох колесах для безпеки потрібні не тільки велодоріжки, велопарковки та ремонтні станції, а й зміни до правил дорожнього руху і система штрафів за порушення їхніх прав на дорозі.

Тренд, який допоможе звільнити вулиці й очистити повітря від вихлопів, — спільні транспортні засоби. Каршерінг та байкшерінг доволі популярні в Європі. Там вони знижують рівень стресу містян і забруднення середовища, стають повноцінною альтернативою власній машині. У нас тільки-но з’являється велопрокат, а автомобільний тренд зворотній — масове нашестя «євроблях». Конкретних пропозицій щодо зламу цієї тенденції зі сцени форуму не прозвучало.

НЕ ЛІНЬ, А ЗРУЧНІСТЬ

Під час обговорень вимог до комфортного середовища і українці, і гості з-за кордону погодилися, що smart city має бути інклюзивним і пропонувати якомога більше можливостей кожному містянину. Розгалужена транспортна мережа — це чудово, наголошують експерти, але в ідеальних для життя районах усе необхідне має бути «біля дому» — максимально доступним для пішохода.

Бізнес, що «оживляє» перші поверхи, кооперативне управління житлом, комбінації урядових та громадських проектів із заохоченням ініціативи місцевих мешканців, поєднання офісів, житла та розваг в одному районі — все це є і в Україні. Нині в різних містах розробляється чимало проектів ревіталізації промзон чи оновлення центрів тяжіння у житлових масивах. Десь це залишається на рівні концепції, а десь відбуваються точкові зміни. Закордонні проекти більш футуристичні, вже зараз готують місто до трансформацій, про які ми ще навіть не мріємо. Поки кияни думають про розбудову велодоріжок, японці проектують простори без обмежень, де рухатимуться машини, велосипеди, люди і роботи. Поки київські тротуари та двори окуповані машинами, за кордоном обмірковують, як перепрофілювати непотрібні паркінги та взагалі прибрати авто з дворів.

Не обійшлося і без розмов про комфорт житла. Одні київські забудовники створюють додаток для управління житлом та витратами на нього, інші інсталюють у кожну квартиру аналог системи «розумного дому» від вітчизняних стартаперів. Водночас їхні колеги можуть нехтувати державними будівельними нормами щодо висотності чи доступності житла, не перейматися вкрай неприємними зовнішніми умовами на кшталт шуму і газу від потужних магістралей, відсутністю парку чи школи, перевантаженням комунікацій і транспорту.

* * *

Організатори форуму під час нагородження інноваційних міст цього року назвали Київ найкомфортнішим містом для життя в Україні. Серед аргументів — запуск взазначених сервісів е-урядування та електронний квиток, який столиця запускає не першою у країні. Безумовно, оплата смартфоном і звернення до влади в кілька кліків — вагомий плюс для активних та просунутих містян. Але ця шалька терезів явно легша, ніж та, на якій лежать «євробляхи», маршрутки, затори, смог, хаотичні забудова та паркування. Без комфорту в реальному світі віртуальне «най-най» нічого не важить.