Конференцiя в Гаазi завершилася провалом...
— Будь ласка, декілька слів про саму конференцію.
— У роботі конференції взяли участь офіційні делегації з 177 країн, представники 323 екологічних та інших міжнародних і регіональних організацій, кореспонденти і журналісти понад 440 засобів масової інформації загальною чисельністю понад 7000 осіб. Делегація України складалася з 13 осіб: представників Мінекоресурсів, Мінекономіки, Мінпаливенерго, МЗС, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів, а також представника екологічних громадських організацій.
У ході конференції було проведено 9 пленарних засідань, на двох із яких була присутньою Королева Нідерландів Беатріс. Понад 60 міністрів країн-сторін Конвенції взяли участь у роботі конференції. Президентом конференції делегати обрали Яна Пронка, міністра житлового, територіального планування і навколишнього середовища Нідерландів. З задоволенням хочу відзначити, що 7-м віце-президентом конференції було обрано представника України В’ячеслава Липинського, начальника департаменту Мінекоресурсів, що є явним досягненням у роботі делегації України.
— З якою програмою їздила в Гаагу українська делегація?
— Як ви знаєте, в Україні діє Міжвідомча комісія із забезпечення виконання вимог Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, очолювана віце-прем’єр-міністром М.Гладієм і секретарем якої є я. Другого листопада цього року відбулося спеціальне засідання комісії, на якому розглядалася й була прийнята позиція делегації України щодо питань порядку денного конференції. 21 листопада на пленарному засіданні Гаазького форуму виступив керівник делегації І.Заєць, який підтвердив готовність України до виконання взятих на себе зобов’язань в рамках Конвенції і Кіотського протоколу до нього і прагнення зробити все, що від неї залежить, для практичної реалізації положень цих документів, і що Україна підтримує також пропозиції, спрямовані на виконання сторонами Конвенції частини своїх зобов’язань зі скорочення викидів безпосередньо на своїй території. Міністр зазначив, що Україна, як і інші країни з перехідною економікою, має великі потенційні можливості для ефективного скорочення викидів парникових газів у разі здійснення модернізації її промисловості на основі широкого впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, відновлюваних джерел живлення. Україна також глибоко зацікавлена в створенні гнучких механізмів iз прискореного формування інфраструктури ринкового типу на базі найсучасніших технологій, впровадження яких і є головним напрямком реалізації цілей Конвенції і протоколу, і завжди підтримає проекти, що передбачають передачу саме таких технологій. Міністр звернув увагу учасників конференції на те, щоб механізми реалізації протоколу повинні бути інтегровані в систему механізмів стійкого розвитку, бо виконання зобов’язань, пов’язаних з реалізацією Конвенції, вимагає розв’язання проблем бідності, врахування специфіки розвитку різних країн, зокрема країн з перехідною економікою.
— Які основні питання розглядалися на конференції в Гаазі?
— Конференція мала розглянути проекти основних документів, загальний обсяг яких становив понад 400 сторінок. Основними ж питаннями порядку денного були питання підготовки до першої сесії конференції сторін Кіотського протоколу, який на сьогодні ратифікувало лише 29 країн, до числа яких не входять сторони Конвенції, що мають конкретні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів. Особливо розглядалися питання, що стосуються використання землі та лісів, розвитку та передачі сучасних технологій, формування інституційного потенціалу, зокрема, країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою. Потрібно зазначити, що виконання положень протоколу є швидше за все політико-економічним питанням і потребує надалі структурної перебудови економіки країн, що мають конкретні зобов’язання, технічного переобладнання виробництв, насамперед енергоємних, недопущення стримування розвитку економіки країн, зацікавленість в експорті технологій і обладнання, а не тільки розв’язанням екологічних питань.
— Між якими основними групами країн відбувалися дискусії?
— В основному, «дискусії- баталії» відбувалися між двома найбільшими об’єднаннями країн — розвиненими країнами (так звана «Парасолькова група», в яку входять США, Канада, Японія, Австралія, Норвегія, Росія та інші, а також групи країн Євросоюзу) і країнами, що розвиваються (в основному це «Група 77 + Китай»). Передусім розмова стосувалася питань надання допомоги, в якій зацікавлені країни, що розвиваються, і інтересів розвинених країн (поширення свого впливу через передачу технологій, завоювання нових ринків і под.). Йшлося, в основному, не лише про екологічні проблеми зміни клімату, а про перенацілювання фінансових потоків, нових підходів до інвестиційної політики в міжнародному масштабі.
— Як ви оцінюєте результати роботи конференції в Гаазі?
— Як можна оцінити результати роботи конференції, яка не змогла завершити свою роботу? Ще в ході дискусій представники «Групи 77 + Китай» заявили про моральну відповідальність розвинених країн, головних «постачальників» парникових газів, за відсутність результатів у роботі конференції, і зокрема, в неможливості вирішити питання з передачі технологій і надання фінансової допомоги країнам, що розвиваються. 25 листопада президент конференції Я.Пронк констатував невдачу в спробі досягнути угоди у вирішенні спірних питань і було прийнято ухвалу про припинення роботи конференції. Разом з тим було вирішено продовжити конференцію в травні-червні 2001 року в Брюсселі з метою завершення роботи над текстами і прийняття зважених, збалансованих пакетів ухвал з усіх питань.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ
Всі дні роботи конференції на її трибуні знаходився невеликий мішечок з піском, прообраз більш великих його побратимів, якими «зелені» обгородили будівлю Конгрес-центру, де проходили засідання делегатів, поклявшись не випускати нікого з учасників форуму, поки вони не прийдуть до конкретного рішення. Цей мішечок служив нагадуванням всім,хто виступав, про важливість моменту, подібно до дзвону, який продовжує дзонити по всіх нас і, на жаль, нами досі так і не почутий.
