Конкуренція тільки на користь

Днями в своїй сім'ї ми підбили підсумки своєрідного конкурсу "Шоколад року". В заключній номінації взяли участь тростянецько-крафтівська "Корона", львівський "Світоч" і київський "Театральний". Інші, в тому числі іноземні, претенденти були відсіяні ще в попередніх турах. Дегустацію проводили я, моя дружина і дві дочки (одна студентка, інша першокласниця). Двоє дорослих членів сімейного журі і один наймолодший віддали свої симпатії "Короні" і "Світочу", визначивши кращого серед них, а старша дочка віддала неподільну перемогу "Світочу".

Посмакувавши досхочу кожним з номінантів, ми почали згадувати ситуацію дво-трирічної давності: завалені іноземними шоколадками (перш за все "Снікерсами", "Марсами", "Капітанськими") лотки, прилавки магазинів і комерційних кіосків, і повну відсутність не тільки українського, але й взагалі колишнього - есесерівського шоколаду. Далі констатували із задоволенням, що нині набрав силу зворотній процес. І що нині ціни кращих вітчизняних шоколадів у доларовому еквіваленті майже вдвічі нижчі цін початку 90-х років. Попутно ми відзначили, що подібна ситуація склалася і стосовно такого популярного продукту, як печиво - закордонні вироби, зокрема турецькі "Елкер", "Пікнік", тощо, поступово, але впевнено витісняються харківськими, львівськими крекерами, іншою продукцією рідних українських виробників. Продукцією, яка за смаком і цінами (в залежності від сорту в 2-4 рази нижчими цін на закордонні хрустики) вельми припала до вподоби не тільки членам моєї сім'ї. З вдячністю ми згадали і місцеве АТ "Ласощі" з його дуже смачним напівгалетним печивом "Піонерське" ціною "аж" 2 гривні за 1 кг. А в підсумку наше сімейне жюрі винесло свій суспільно-економічний вердикт. Він досить банальний, але, ми впевнені, справедливий: вітчизняному тямущому кондвиробнику закордонна конкуренція пішла тільки на користь.