Коротко / ОБЩЕСТВО

«Європеїзація» українського права

Десять провідних юристів Європи розпочали докладно ознайомлювати п’ятдесят українських професорів права з університетів Києва, Львова, Одеси та Донецька з основами правопорядку в Європейському Союзі, повідомляє Людмила РЯБОКОНЬ, «День». Цей захiд запроваджений в рамках проекту Таcis «Правничі студії в Україні», який розраховано на три роки. Згодом українські професори разом із своїми європейськими колегами проведуть заняття зі співробітниками Верховної Ради, державними службовцями із міністерств, юристами державного та приватного секторів, які потім за результатами тестування отримають сертифікати про спеціалізацію у галузі європейського права. Така трирічна робота — це лише початок для закладання підвалин, створення інфраструктури, яка включатиме фахівців- практиків, викладачів, забезпечення освітніми програмами, системами очної та дистанційної освіти. За різними даними, фахівці стверджують, що для того, щоб Україна в правовому полі наблизилась до європейського, потрібно створити від двох до чотирьох тисяч нових законодавчих актів.

На запитання кореспондента «Дня» про відмінність норм європейського права від сьогоднішнього українського керівник проекту, професор Брюссельського Вільного університету Тьєррі Бургуані сказав: «Протягом останніх десятиріч розвиток українського законодавства знаходився під впливом планової економіки, і тому сьогодні українське законодавство — це більше публічне, ніж приватне право. Підхід Європейського Союзу полягає в тому, що в основі має лежати приватне право, побудоване на ринкових відносинах з елементами публічного права, спрямованого на захист прав споживачів. Законодавчий процес, на мою думку, в Україні ще недостатньо розвинутий, бракує правової культури. Для того щоб мати законодавство, сумісне із законодавством Європейського Союзу, недостатньо лише перекласти українською мовою директиви ЄС. Важливо зрозуміти концепцію права ЄС, розібратись, яким чином ці концепції можуть бути застосовані в умовах українських реалій, а для цього потрібен час». Олександр Вишняков, доцент Одеської національної юридичної академії, основною відмінністю права радянських часів від європейського права як національного вважає принцип заборон. Це означає, що за радянських часів можна було тільки те, що дозволялося, а за європейським правом можливо все, що не заборонено.

Помідори по-голландськи

Спорудження теплиці, яка займає площу в три гектари і належить ВАТ «Сумихімпром», стало можливим завдяки залученню зарубіжних інвестицій. Вартість частини імпортного обладнання — $ 5 млн. доларів. Окупитися об’єкт має через сім років, після чого повністю перейде у власність ВАТ. Угоди на постачання помідорів, вирощених тут, укладено вже з багатьма замовниками. І не тільки з вітчизняними, а й iз закордонними. За інформацією директора із зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій ВАТ «Сумихімпром» Олександра Кравченка, на початок червня, як і передбачалося, теплиця вийшла на проектну потужність: щодоби споживачам відвантажується понад 10 тонн помідорів. А згодом, у період масового збирання, ця кiлькiсть має зрости вдвічі.

Голландська технологія крапельного вирощування вважається найпередовішою у світі. Процес повністю комп’ютеризований. Техніка задає температуру повітря у приміщенні, вмикає вентиляцію, визначає, скільки і які речовини повинні надходити через тоненькі трубочки до кожної конкретної рослини. Достиглі плоди розподіляє сортувальна машина — залежно від ваги, кольору тощо, вони потрапряють у п’ятнадцять різних корзин. Так що дрібніші помідори не будуть лежати разом з крупнішими, а бурі разом з червоними. Зараз помідорні кущі досягли у висоту трьох метрів, але зрештою мають вирости до десяти. Упродовж десяти місяців овочевий конвеєр працюватиме безперебійно. Щоправда, не вистачає імпортних джмелів, які «спеціалізуються» на запиленні рослин у таких теплицях: надто дорогі. Тому запилювати помідори доодиться перевіреним, «домашнім» способом — вручну. Вирощені за голландською технологією овочі не тільки смачні. Щодо нітратів, приміром, то їх вміст у помідорах у десять разів нижчий від норми, повідомляє Алла АКІМЕНКО, Суми .

Житомирська мерія шукає інвесторів

Хронічна нестача коштів у міському бюджеті (за рівнем бюджетного забезпечення Житомир поступається більшості обласних центрів України) спонукає нове керівництво міста до пошуків шляхів скорочення комунальних витрат і залучення приватних інвестицій. Як розповів днями міський голова Георгій Буравков, зараз ведуться підготовчі роботи із спорудження окремої підстанції, через яку буде подаватися електрострум на насосні станції міськводоканалу. Це, за його словами, дасть змогу застосувати для сплати спожитої цим підприємством електроенергії вдвічі нижчі тарифи (зараз борги міськводоканалу перед енергетиками перевищують 10 млн. гривень). Орієнтовна вартість проекту становить цифру більшу за 3 млн. гривень. Кредити для новобудови спочатку братимуться під гарантії міськвиконкому з подальшим підключенням недержавних інвесторів. Заміна двох електродвигунів на найбільш потужних водоперекачувальних насосах на економічніші, що її також планується здійснити найближчим часом, має дати 30-відсоткове зниження енергоспоживання водопостачальниками. З представниками австралійської фірми підписано протоколи намірів щодо споруд, в результаті чого каналізаційні вiдходи можна буде переробляти на добрива. Сума вкладень з огляду на необхідність збереження комерційної таємниці не розголошується. Проте найбільш масштабними виглядають плани заміни основних магістральних водогонів міста — це довгостроковий проект орієнтовною вартістю у 10 млн. доларів, взяти участь у якому висловили готовність фірми з Німеччини і Австрії, з якими також підписано протоколи про наміри, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».