Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Кожен п’ятий українець має засіб самооборони

Майже дві третини громадян України (60,1%) більше за все побоюються фізичного насильства. Такі результати телефонного опитування «Безпека в Україні», яке проводив Інститут Горшеніна. Майже половина опитаних побоюється хуліганства (45,8%) і крадіжок (45,3%). Більше ніж третина респондентів (39,7%) побоюється шахрайства, майже чверть (22,7%) — хабарництва, корупції в органах державної влади, кожен п’ятий (19,8%) — хабарництва і корупції в правоохоронних органах, а 13,6% опитаних побоюються здирництва, рекету. Більше ніж половина опитаних (56,2%) ніколи не були потерпілими внаслідок злочинних дій. Близько третини українців (34,7%) заявили, що мають такий досвід.

«Опитування також показало, що більше за все назвали себе потерпілими мешканці невеликих населених пунктів. Менше за все — мешканці Києві», — сказала експерт Інституту Горшеніна Наталія Клаунінг. Тим часом тільки третина українців (31,9%) зверталася до міліції. Близько чверті (25,7%) — до родичів і друзів. До судів зверталися 8,2% респондентів, майже така ж кількість опитаних (6,2%) просили допомоги у представників кримінальних структур, а 5,6% адресувалися до інших органів влади. При цьому 22,8% респондентів, будучи потерпілими внаслідок злочинних дій, нікуди не зверталися по допомогу. Важко відповісти на це запитання було 3,6% опитаних.

«Молодь звертається до міліції рідше, ніж люди старші. Найчастіше — пенсіонери», — додала Наталія Клаунінг, зазначивши, що з неформальними інституціями (криміналітет) спостерігається зворотна залежність.

Більшість громадян України (80,3%) не мають травматичної зброї чи інших засобів самооборони. З них 45,6% не мають у своєму розпорядженні засобів самозахисту, але хотіли б їх мати, а 34,7% не потребують таких засобів. Кожен п’ятий українець (19,7%) має в своєму розпорядженні засіб самооборони.

На черкаських перехрестях висадили 120 кущів калини

На 10 дорожніх колах у Черкасах посадили 120 кущів калини. Акцію «Подаруємо місту калинове намисто» днями провели за ініціативи голови громадської організації «Рідне місто Черкаси» Сергія Отрешка. До нього долучились як представники міськвиконкому, депутати міської ради, так і звичайні жителі Черкас.

На площі 700-річчя Сергій Отрешко висадив кущ разом із першим заступником міського голови Черкас Віктором Беззубенком. «Мені дуже приємно підтримати акцію, — каже Віктор Беззубенко. — Ми хочемо, щоб і надалі проводились такі заходи, щоб місто було зеленим, красивим. Садити калину зовсім не важко, навпаки, — приємно. Це ніби щось народжується, якесь нове життя».

На перехресті вулиць Ватутіна та Пацаєва підтримати хорошу справу зібралися молодь та журналісти. Не залишилися осторонь і учасники молодого черкаського рок-гурту «Спів братів».

«Ми завжди готові допомагати місту, — говорить найстарший із братів Дмитро Осічнюк. — Це зараз головна ідея нашого гурту, нашої творчості — зробити щось добре для Черкас, для України. Тому прикрасити наше місто калиною — це чудово. Для мене калина — це національне дерево. Тим більше, що вона красива. Червоний колір ягід — це круто, по-молодіжному!»

Близько шостої години вечора роботу завершили на всіх ділянках. Загалом у акції взяли участь представники різних професій — лікарі, учителі, журналісти. Також до акції приєдналися школярі та студенти. Посприяв проведенню акції, зокрема, заступник міського голови Черкас Олексій Леонов та департамент житлово-комунального господарства, забезпечивши учасників інвентарем, повідомляє Анатолій БАБАК.

Травмованих немовлят рятуватимуть... полімерами

Українські винахідники розробили унікальні операційні скоби для немовлят, які зазнали травм під час пологів. Травмоскоби розсмоктуватимуться у тілі малюка, не завдаючи йому шкоди. Це дасть можливість уникнути другої операції, під час якої зазвичай вилучали з тіла новонароджених традиційні скріплювальні матеріали, про це в інтерв’ю проекту Інтелект.UA розповіла авторка винаходу — київська школярка Фаділа Блалі.

«У дитини кістки, як хрящі: вони дуже м’які і їх пошкодити надзвичайно легко. Мою скобу завдяки тому, що має гострі кінці, легко встановити в дитячу кістку. Через деякий час вона розсмоктується — і в принципі жодних слідів операції», — пояснила юна винахідниця. Таку новацію вже оцінили провідні медичні фахівці України. На думку головного неонатолога Міністерства охорони здоров’я України Єлизавети Шунько, цей винахід потребує практичного впровадження. «Така клінічна практика потребує дальшого впровадження та дослідження», — підкреслила вона.

За словами фахівців, вітчизняна хірургія кісткові травми й дорослих, і малюків оперує за однією схемою. Спочатку кістки скріплюють залізними гвинтами, шпицями та пластинами. Коли ж усе зростеться, матеріали видаляються. Іноді пацієнтові роблять декілька операцій. Дослідниця Фаділа Блалі запевнила, що зайвої хірургії можна уникнути, якщо використовувати фіксатори зі спеціальних полімерів, які не доведеться витягувати з тіла.

За словами юної винахідниці, хірургічні полімери поширені за кордоном. Та їх уживлююють зазвичай дорослим. В Україні, у рамках експерименту, на операцію з використанням полімерів 13 років тому зважились харківські лікарі. Дорослий пацієнт швидко одужав, а місце перелому не визначив навіть рентген. Утім, таку парктику більше не повторювали, оскільки полімери — дуже дорогі матеріали. Фаділа Блалі переконана: якщо в Україні налагодити серійне виробництво полімерних скоб для немовлят, їхня ціна знизиться в рази. Наразі ж один полімерний шуруп коштує близько 150 доларів.

У Сумах з’явиться довгоочікуваний ринок гуртової торгівлі

На його будівництво місто Суми отримає три млн. гривень державних коштів. Відповідне фінансування передбачене Державною програмою економічного та соціального розвитку України на 2012 рік. Ще п’ять млн. гривень планують залучити з місцевого бюджету і 45 млн. гривень — з інших джерел, передусім коштом інвестицій. Територію під гуртовий продовольчий ринок площею близько восьми га планують надати з так званих земель запасу, у районі Сумського летовища. Ринок працюватиме на основі німецького досвіду. Для Сумщини поява гуртового ринку сільгосппродукції — це можливість зберегти збалансовані й стабільні ціни на овочі, фрукти, м’ясо, молочні продукти та інші продовольчі товари, а також забезпечити продовольчу безпеку регіону й підтримати місцевого товаровиробника. Окрім того, це дозволить зекономити бюджетні кошти завдяки забезпеченню бюджетних організацій сільгосппродукцією зі своєї ж області. Також сприяти цій меті має використання якісних овочесховищ, будівництво яких триває в регіоні. Алла АКІМЕНКО, Суми.