Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Киян просять захистити Десятинну церкву

У підмурки Десятинної церкви в Києві хочуть вбити кілька десятків бетонних паль, на яких буде споруджено підмурок церкви Московського патріархату, пише «Українська правда». 8 вересня 2010 року Кабмін видав розпорядження, згідно з яким «для проведення археологічних досліджень та музеєфікації залишків фундаментів Десятинної церкви» виділяються бюджетні кошти на суму 13 мільйонів 400 тисяч гривень». «Десятинна церква — унікальна пам’ятка середньовічної архітектури, яка має світове значення. Вона була першим кам’яним християнським храмом Русі, і той культурний спадок, що дійшов до наших днів, мусить належати всім людям, незалежно від віросповідання, конфесії, національності. Усі знахідки давньої історії Києва, зроблені на Десятинці, а також фундаменти, рови чи поховання, мали б увійти до складу музею європейського рівня», — підкреслюють археологи. Натомість Українська народна партія закликає киян і всіх українців організувати акції непокори й не дозволити залити бетоном залишки унікальної пам’ятки середньовічної архітектури та української духовності — Десятинної церкви.

Держава, яка не турбується про своє минуле, не має майбутнього

На початку листопада в Будинку кіно відбулась міжвідомча розширена нарада з питань дотримання чинного законодавства щодо поповнення Національного архівного фонду (НАФ) України аудіовізуальними документами та забезпечення їхньої збереженості. У роботі наради взяли участь Міністр Кабінету Міністрів України Анатолій Толстоухов, голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Володимир Яворівський, заступник Міністра культури і туризму України Тимофій Кохан, голова Держкомархіву Ольга Гінзбург, голова Держкомтелерадіо Юрій Плаксюк, голова Держслужби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Юрій Савчук. Єдиною в Україні спеціалізованою архівною установою, що зберігає документи на нетрадиційних носіях інформації за період з кінця 50-х років ХІХ ст. до сьогодення, є з 1932 р. Центральний державний кінофотофоноархів України (ЦДКФФА) імені Г. С. Пшеничного. Документальні зібрання архіву складають понад 440 тис. одиниць обліку, в яких специфічними засобами кіно, фотографії та звуку відтворено події вітчизняної та світової історії. Серед фондоутворювачів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного — тобто тих установ, що створюють та передають аудіовізуальні документи на постійне зберігання до архіву відповідно до вимог Закону України «Про обов’язковий примірник документів», — інформаційні агентства, телерадіокомпанії та студії різних форм власності. Однак не всі телерадіокомпанії та друковані ЗМІ дотримуються національного законодавства, і це ставить під загрозу збереження відеоантології періоду незалежної України. На зустрічі обговорювався проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доставляння обов’язкового примірника документів», підготовлений Держкомтелерадіо з метою встановити відповідальність за порушення порядку доставляння обов’язкового примірника документів та розробити відповідні дієві заходи у цьому напрямку. Учасники наради дійшли висновку, що пропоноване покарання за порушення Закону у вигляді стягнення розміром 100—200 неоподатковуваних мінімумів потрібно зробити більш жорстким. Важливою подією стало те, що Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України передала на постійне зберігання до ЦДКФФА фонодокументи з колекції видатної громадської діячки, правозахисниці, журналістки Надії Світличної. Вона сформувала колекцію під час роботи в Закордонному представництві Української Гельсінської Спілки та в Українській редакції радіо «Свобода». Таким чином, цілий пласт невідомих досі широкому загалу документів зарубіжної україніки після детального опрацювання стане доступним користувачам у читальному залі архіву. Підсумовуючи, Ольга Гінзбург, Володимир Яворівський та Юрій Плаксюк домовилися спільними зусиллями удосконалювати проект Закону та сприяти його ухваленню Верховною Радою найближчим часом, повідомляє Денис ЗАХАРОВ, спеціально для «Дня».

Львівських школярів вчать теплозбереження

У Львові стартував другий етап проекту «Енергоефективні школи», повідомила прес-служба Львівської міськради. Перші уроки з основ теплозбереження пройдуть у школах №30, №3 і школі-ліцеї «Оріана». Учасником проекту ще з минулого року є і школа «Надія». Нова дисципліна «Основи теплозбереження» покликана виховати в учнів, перш за все, відповідальність і розуміння, як раціонально використовувати теплову енергію та вчасно сплачувати за отримані послуги. Учні і вчителі забезпечені спеціальними підручниками та посібниками з теплозбереження. Програму факультативного курсу, посібник для учнів 6—8 класів і посібник для вчителя було схвалено у червні 2010 р. комісією науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти та науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах України. Для школярів проведуть 17 уроків з основ теплозбереження. На завершальному етапі занять учні повинні самостійно розробити та виконати план дій, спрямованих на вирішення виявлених проблем теплопостачання свого будинку, класу та школи. До викладання буде залучено і фахівців теплопостачальних підприємств міста. Крім того, для учнів буде організовано екскурсії на міські об’єкти теплопостачання. Окрім львівських шкіл, основи теплозбереження викладатимуть у навчальних закладах Полтави, Хмельницького та м. Курахове (Донецька область). Таким чином, в рамках і за підтримки проекту «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» у нинішньому навчальному році програма «Енергоефективні школи» впроваджуватиметься у 24-х школах восьми міст України. Переможцем пілотної програми «Енергоефективні школи» стала львівська школа «Надія». У пілотному проекті брало участь 12 шкіл зі Львова, Євпаторії, Луцька, Вінниці та Краматорська.

Тепла погода негативно вплине на екосистему країни

Аномально тепла погода в листопаді може негативно позначитися на біологічній та екологічній системі України, оскільки рослини і тварини «не розуміють», який зараз сезон — весна, літо чи осінь. Про це заявили координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька та заступник директора Департаменту екології Інституту проблем екології та енергозбереження Георгій Веремійчик, повідомляє «Укрінформ». Х. Рудницька зазначила, що суха тепла погода в листопаді, якій дуже радіють люди, несприятлива для сільськогосподарських культур: вони зараз починають розвиватися, але ж холоди все одно настануть, тож рослини можуть загинути. Особливо актуальною є ця проблема для Криму, адже рослини можуть сприйняти нинішню теплу погоду після певного прохолодного періоду за настання весни і почати бурхливо рости. Г. Веремійчик, у свою чергу, повідомив, що, за даними метеорологів, протягом останніх 20-ти років над Україною змінилася циркуляція повітря: раніше над нашою територією взимку панував сибірський антициклон, тож погода, яка була в Москві, за два-три дні встановлювалася і в Києві. Зараз цей сибірський антициклон нас не досягає, замість нього в Україну потрапляють повітряні маси з Балкан, південного або північного заходу, тому клімат у нас значно пом’якшився.