Коротко / СУСПІЛЬСТВО

У Києві відкриють «вікна життя»

До кінця року в Києві з’являться «вікна життя» — спеціальні ніші при лікарнях і монастирях, де недбайливі батьки зможуть залишити немовлят, з якими вони хочуть розлучитися. «У Києві щороку реєструється 25—30 підкинутих дітей, — розповів заступник начальника київського главку охорони здоров’я Володимир Загородній. — Їх залишають у парках, під’їздах, супермаркетах, на смітниках... Ми полегшуємо долю таких немовлят. Адже не всіх підкидьків вдається врятувати через те, що не виходить їх вчасно виявити. «Вікна» будуть із підігрівом. Насамперед, вони з’являться в дитячих клініках. Можливо, в лікарнях №6 та №10, багатопрофільних лікарнях Солом’янського району». «Вікно» працюватиме за такою схемою: коли у ньому з’явиться дитина, тут же спрацює датчик, сигнал надійде на пульт чергової медсестри. Забравши дитину, лікар викличе міліцію, щоб оформити надходження знайди. «Але стеження за тим, хто залишив дитини, не буде», — говорить Загородній. Медики кажуть, що подібні «вікна» безперечно позитив, але в них може ховатися і потенційна небезпека. «Матуся, яка сумнівається — кидати дитину чи ні — при вигляді затишного «вікна «може зважитися на такий крок. Але те, що у немовлят з’явиться більше шансів вижити, — це факт», — розповіли лікарі. Вкрасти залишеного у «вікні» немовлята, скажімо, вуличним жебракам, буде неможливо — дитину одразу будуть забирати лікарі. До речі, у Львові вже працюють два анонімні «пункти прийому» немовлят від матерів-зозуль. Одне «Вікно життя» відкрилося майже рік тому, а друге — у грудні 2009-го. За цей час «здали» лише одного малюка, якого усиновили через чотири місяці По країні в минулому році 77 матерів кинули своїх діток, яким не виповнилося й року, повідомила нам заступник міністра у справах сім’ї та молоді Людмила Волинець. Якщо таку «зозулю» піймають, їй може загрожувати термін до двох років ув’язнення, повідомляє УНІАН.

У київському метро заборонили продаж цигарок

На станціях метрополітену і в підземних переходах Києва заборонено продаж цигарок, але дозволений продаж чаю і кави. Про це йдеться у постанові міськдержадміністрації, текст якої має у своєму розпорядженні ЛігаБізнесІнформ. «Дозволити розміщення автоматів з продажу телефонних карток, чаю, кави та встановлення банкоматів», — зазначається в документі. Таким чином, міськдержадміністрація внесла зміни в асортиментний перелік товарів, які дозволяється продавати в підземних переходах і на станціях метрополітену. До нього увійшли: преса, продовольчі товари в герметичній упаковці (кондитерські вироби, печиво, горішки, чіпси тощо), прохолодні безалкогольні напої в пластикових пляшках ємністю до 0,5 л, квіти, сувеніри, засоби індивідуальної гігієни, лікарські засоби, фототовари і батарейки. Нагадаємо, в 2008 році керівник КП «Київський метрополітен» Петро Мірошников зазначав, що торгівлю біля виходу зі станцій метро буде припинено. Тоді ж у підземці обіцяли, що ятки і столи для продажу преси будуть поетапно прибрані з територій столичного метрополітену.

Що впливає на аварійність?

Опитування щодо причин аварійності (не пов’язані з рекламою) повністю підтверджуються враженнями водіїв — найбільше на аварійність впливає погана якість дороги, низька культура водіння та корупція на дорогах. Причому мова йде про корупцію, яка проявляється ще на рівні купівлі прав. Позитивна кореляція також існує між аварійністю і кількістю автомобілів, поганою дорожньою розміткою та освітленістю дороги, вважає Артем Біденко — голова Координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами України. Він зазначає, що останнім часом в Україні посилилися суперечки щодо того, чи впливає зовнішня реклама на дорожню безпеку. «З одного боку, є позиція Укравтодору та ДАІ МВС України, які стверджують, що реклама є одним з найбільших факторів аварійності. Ці структури апелюють до здорового глузду: по-перше, реклами дуже багато; по-друге, за неї платять величезні гроші — саме для того, щоб її побачили; і, по-третє, реклама банально відволікає», — наголошує пан Біденко. Він зазначає, що «на сьогоднішній день як теоретичні, так і практичні експерименти показали, що реклама (особливо зовнішня) практично не сприймається свідомо. Більше того, наша свідомість принципово намагається відкинути рекламу, перетворює її на білі плями, а натомість концентрується на важливій інформації навколо». На думку експерта, попри загальноприйняту критику реклами, більшість людей погоджуються, що не звертають уваги на рекламу, що в їхній активній пам’яті немає згадок про ті чи інші маркетингові заходи тощо. В сучасній культурі зовнішня реклама давно стала елементом міського дизайну, і відволікає не більше, ніж будинок чи кущ. Але так само, як будинок чи кущ, вона може залишити емоційний відбиток у підсвідомості, наголошує Артем Біденко.