Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Понад 70% українців за останні півроку купували неякісні товари

Дані про споживчу поведінку оприлюднив старший експерт із розвитку громадянського суспільства проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» Денис Полтавець, презентуючи результати дослідження споживчої поведінки українців, що третій рік поспіль проводиться у рамках спільного проекту Євросоюзу та ПРООН. За його словами, найчастіше покупці стикаються з неякісними продуктами харчування — серед опитаних такий досвід засвідчили 63% респондентів. Дещо рідше трапляється неякісне взуття (32%) та одяг (25%). Браковану дрібну побутову техніку купували 12% респондентів, велику — 5%, неякісну побутову хімію — 10%, засоби особистої гігієни — 8%. Найчастіше випадки придбання неякісних товарів засвідчили опитані у Східному регіоні та у середніх за кількістю населення містах. «Жителі Східного регіону частіше стикалися із ситуацією закупівлі неякісних товарів у майже всіх товарних групах, які ми досліджували. Частково це може бути пов’язано з менш розвиненою на сході, ніж у центрі й на заході України логістикою, а частково — з тим, що більшість товарів повсякденного попиту, легкої промисловості зокрема, ми імпортуємо. А імпорт відбувається за прикордонним принципом. Так, Західний регіон межує з ЄС, на теренах якого принаймні якийсь базовий контроль за безпекою та якістю того, що потрапляє на ринок, здійснюється обов’язково, тому те, що приходить звідти, навіть якщо воно вилучене з їхнього ринку, трохи вищої якості, ніж те, що може прийти на територію України через Росію з Туреччини чи Китаю», — пояснила керівник спільного проекту ЄС та ПРООН «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» Клавдія Максименко.

У Центральній Україні — найбільша проблема з донорами

У столиці потреба в донорській крові забезпечується наполовину, в зв’язку з чим медики закликають громадськість до участі у здачі крові. Як заявила головний лікар Київського міського центру крові Людмила Заневська, за часів Союзу Україна займала перше місце зі збору донорської крові в країні. На її переконання, нинішній стан виник не через соціально-економічні умови чи недостатнє фінансування й застарілі технології, а перш за все через людей, які змінили своє ставлення до донорства. За її даними, найгірша ситуація зі здачею крові саме в центральних областях України, тоді як у східних регіонах та Криму з донорами проблема майже відсутня — люди там продовжують здавати кров як безкоштовно, так і за гроші. За даними Заневської, процедура здачі крові є абсолютно безпечною для донора в плані вірусної безпеки. У Києві, за її словами, використовується сучасне європейське обладнання та виключно одноразові системи для переливання крові. Крім того, донор безкоштовно отримує майже повну інформацію щодо стану свого здоров’я, інформується про результати зданих аналізів не лише крові, а й внутрішніх органів, бо таке обстеження обов’язкове перед здачею крові. Головний лікар Центру крові також звернула увагу на те, що лише третина бажаючих здати кров можуть вважатися донорами, тому що кров бракується. «На першому етапі, ще до здачі крові, коли людина тільки прийшла в Центр крові й проходить чотири перші обов’язкові обстеження, ми бракуємо близько 20%. Кожен п’ятий відсіюється. Після тестування донорської крові на інші інфекції ми відкидаємо ще близько 14%. Тобто зі ста людей, які прийшли в Центр крові, 34 не можуть бути донорами — понад третина», — констатувала Заневська. За її інформацією, на сьогодні літр крові коштує 160 грн. Водночас для держави цей літр крові коштує понад 1 тис. грн. (витрати на проведення обстежень та аналізів).

Iз 2011 року на сигаретах побачимо «страшні картинки»

Верховна Рада України прийняла в другому читанні законопроект, згідно з яким із 1 січня 2011 року на упаковках тютюнових виробів будуть не лише текстові попередження, а й малюнки. Вони займатимуть 50% лицевого та зворотного боку пачки. Також законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері запобігання та зменшення вживання тютюнових виробів і їхнього шкідливого впливу на здоров’я» передбачено повну заборону куріння в закладах охорони здоров’я, навчальних закладах незалежно від форми власності й підпорядкування, спортивних спорудах, у закладах, підприємствах та організаціях культури, в залах чекання пасажирів на залізничних, авто- і аеровокзалах, у вагонах поїздів, автобусах, таксі, включаючи маршрутні таксі, тролейбусах, трамваях, метрополітені, на територіях дитячих майданчиків. В інших місцях та на робочих місцях куріння тютюнових виробів дозволяється лише у спеціально відведених для цього місцях. У законопроекті визначено, що в підприємствах громадського харчування для осіб, які не курять, відводиться не менше половини площі цих громадських місць, розміщеної так, щоб тютюновий дим не поширювався на цю територію, а в готелях та інших місцях тимчасового розміщення громадян для осіб, які не курять, відводиться не менш ніж 50% номерів цих готелів та/або місць розміщення, причому за невідведення такої площі або номерів буде сплачуватися штраф від однієї тисячі до десяти тисяч гривень. Законопроектом також трохи збільшено штраф для осіб, які курять у заборонених місцях, в тому числі — в транспортних засобах, повідомляє Коаліція громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну».

Львівський онкоцентр отримав 1 млн. 250 тис. доларів допомоги

Для придбання найсучаснішого обладнання для Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру кошти надійшли від Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» у рамках проекту Фонду «Рак виліковний. Своєчасна діагностика та лікування онкологічних захворювань», який направлено на розвиток онкологічної служби України. Вибір найкращого та найефективнішого обладнання відбудеться найближчим часом. Спеціально для цього буде створено комісію, до складу якої увійдуть представники Міністерства охорони здоров’я, онкологічних центрів, провідні європейські та українські експерти, а також спеціалісти фонду. Суму 1 млн .250 тис. доларів США було визначено, виходячи із потреб області. Згідно погодженої позиції між фондом та областю, кошти підуть на посилення радіологічної бази, а саме на придбання обладнання. Окрім технічного оснащення, фонд забезпечить навчання спеціалістів роботі на новому обладнанні та наступні етапи з підвищення кваліфікації. «Перед нами стоїть задача допомогти український онкологічній службі стати на один рівень із сучасними європейськими клініками. Це допоможе рятувати сотні тисяч людей щорічно. Наш фонд, як жодний інший, знає, скільки людей потребує допомоги. Щоденно до фонду звертаються люди, яким конче необхідні кошти на лікування онкологічних захворювань. У деяких випадках ми вимушені забезпечувати лікування громадян в іноземних клініках, оскільки в нашій країні немає певних видів обладнання. Тому в першу чергу необхідно створити якісні умови для того, щоб українська онкологічна служба мала всі можливості для лікування хворих», — сказав директор фонду Анатолій Заболотний.