Коротко / СУСПІЛЬСТВО

У хорошому настрої люди здатні бачити більше

У хорошому настрої через особливості роботи мозку люди здатні бачити більше, ніж у поганому. Про це пишуть психологи з Університету Торонто в статті, опублікованій у Journal of Neuroscience, повідомляє «Корреспондент». «Добрий чи поганий настрій змінює режим роботи зорової кори головного мозку і те, як ми бачимо. Зокрема, наше дослідження показує, що коли ми в доброму настрої, зорова кора отримує більше інформації, в той час як поганий настрій призводить до «тунельного зору», — зазначає професор Адам Андерсон, слова якого наводяться в повідомленні університету. Андерсон і його колеги використовували магнітно-резонансну томографію, щоб визначити, як мозок обробляє візуальну інформацію, коли людина в поганому, доброму та «нейтральному» настрої. Учасникам експериментів на короткий час (0,3 секунди) демонстрували колажі, які складаються з невеликої фотографії особи в центрі, оточеної пейзажем, наприклад, зображенням фасаду будинку. Щоб зосередити увагу піддослідних на обличчі в центрі, їх просили визначити стать людини. З’ясувалося, що в поганому настрої люди бачили обличчя в центрі, але не розрізняли навко лишнього пейзажу, у хорошому — бачили й обличчя, й те, що його оточувало. «У хорошому настрої люди можуть упізнати більше об’єктів у своєму оточенні, що, можливо, звучить, як гарна новина, але це також може призводити до розсіювання уваги», — зазначає науковець. Гарний настрій, за словами одного з авторів дослідження — Тейлора Шмітца (Taylor Schmitz), «розширює вікно, крізь яке ми дивимося на світ». Водночас австралійські психологи у квітні прийшли до думки, що погана погода та пригнічений настрій сприяють поліпшенню мозкової діяльності, зокрема, сумних людей.

Україна — миролюбніша, ніж США та Росія

Україна зайняла 82-е місце у Світовому рейтингу миролюбності (Global Peace Index), опублікованому 3 червня. Всього до списку потрапили 144 країни, повідомляє «Кореспондент». Перше місце посіла Нова Зеландія. Далі йдуть скандинавські країни: Данія, Норвегія та Ісландія. Найбільш миролюбна з колишніх радянських республік виявилась Естонія — 38-е місце. США в рейтингу — відразу за Україною, займаючи 83-й рядок. Росія в рейтингу опинилася на 136 —му місці, а Грузія поділяє 134-е місце із Зімбабве. За РФ йдуть: Пакистан, Чад, Демократична Республіка Конго, Судан, Ізраїль, Сомалі, Афганістан. Останнє місце в списку третій рік поспіль посідає Ірак. Рейтинг миролюбності складається, виходячи із 23 критеріїв, таких як участь у міжнародних конфліктах, відносини з сусідніми країнами, зниження витрат на озброєння. Також при складанні рейтингу враховуються такі показники, як кількість співробітників правоохоронних органів на 100 тисяч населення, відсоток ув’язнених, рівень злочинності, доступ громадян до зброї, дотримання прав людини та багато інших. За кожною з категорій країні нараховуються бали: чим їх менше, тим держава вище в рейтингу. Як повідомлялося, минулого року в рейтингу найбільш миролюбних країн Україна була 84-ю, а в 2007 році — на 80-му місці.

Музичність і комунікабельність регулюються одним геном

Музичні здібності пов’язані з роботою генів, що визначають успішність у створенні та закріпленні міжособистісних контактів. Це підтверджує гіпотезу про те, що зародження музики пов’язано з розвитком взаємовідносин між людьми всередині первісного суспільства. Про це пишуть автори відповідного дослідження, опублікованого в журналі PLoS ONE, повідомляє «Кореспондент». Фінські вчені під керівництвом Ірми Ярвели з Гельсінського університету провели експеримент із 343-ма добровольцями із 19 родин, де хоча б один член сім’ї є професіональним музикантом. Автори статті вивчили їхню здатність розрізняти музичні тони, відчувати ритм і впізнавати мелодії. Ці здібності вважаються успадкованими і не піддаються тренуванню. Проведений генетичний аналіз показав, що два різні варіанти гена AVPR1A — завжди в суворій кореляції з музичними здібностями. При цьому відомо, що різні варіанти цього гена також пов’язані зі здатністю людей знаходити контакт з оточуючими і виявляти альтруїзм. На думку Ярвели, яку наводить New Scientist, музичні здібності розвиваються в людей на генетичному рівні, оскільки на ранніх етапах розвитку цивілізації здатність знаходити контакт з оточуючими, що визначається тими ж генами, могла прямо визначати здатність до виживання. Нагадаємо, раніше вчені з’ясували, що музиканти частіше, ніж люди інших професій, використовують обидві півкулі мозку.