Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Європейська діаспора українців просить у влади захисту

Європейська асоціація українців (ЄАУ) пропонує Президентові й уряду України утворити міжвідомчу комісію з науковців, експертів і представників закордонного українства для розробки нової державної політики щодо української діаспори, повідомив президент ЄАУ Олексій Толкачов. Представники діаспори вважають, що сучасна державна політика України щодо закордонних співвітчизників є недостатньо ефективною і потребує детального перегляду. На його думку, затверджена у 2006 році Національна концепція зі зв’язків із закордонними українцями виявилася недосконалою, тому необхідно приймати нові документи в цьому напрямку. Зокрема, активісти асоціації українців у Європі пропонують затвердити державну політику щодо українців за кордоном у вигляді закону, збільшити бюджетне фінансування на її реалізацію, а також залучати українців, які проживають в інших державах, для допомоги в реалізації міжнародної політики України. Як повідомив О. Толкачов, міністерство культури Бельгії запропонувало провести наступного року щорічний вересневий фестиваль культури і звичаїв різних країн саме за участю української діаспори.

Вчені вважають, що знайшли точне місце поховання Коперника

Дослідники ідентифікували останки, що імовірно належали священикові й астрономові Миколі Копернику, порівнявши ДНК частинок його скелета, виявленого на місці можливого поховання вченого, і волосся, знайденого в одній ыз його книг, повідомляє Укрінформ з посиланням на Associated Press. За словами польського археолога Йержі Гассовськи, відновлений череп, частини якого були знайдені в 2005 році в римському католицькому соборі у Фромборке, витримують порівняння з існуючими портретами ученого. Більш того, встановлено, що череп належав 70-річному чоловікові — саме стільки було Копернику, коли він помер в 1543 році. «На нашу думку, виконана робота привела нас до точного місця поховання Коперника, але сумніви поки все ж таки залишаються», — сказав Гассовськи. Роботу з порівняння ДНК узяв на себе шведський експерт з генетичної експертизи Марі Аллен. «Ми змогли знайти в книзі Коперника чотири волоси і два з них повністю ідентичні за ДНК, знайденим у соборі кісткам», — сказав Аллен. Коперник повинен був бути похований в соборі у Фромборке, де він служив як священик. Проте його надгробок не був надписаний, тому пройшов рік, перш ніж був знайдений череп під одним з шістнадцяти вівтарів на південній стороні собору. Микола Коперник є творцем геліоцентричної системи світу, згідно якої Земля, що вважалася раніше центром світу, зводилася на положення однієї з планет.

ООН — проти страти

Генеральна Асамблея ООН проголосувала на користь резолюції про введення мораторію на страту, повідомляє Укрінформ з посиланням на Associated Press. 105 делегацій віддали свій голос за ухвалення документа, 48 — проти. У грудні минулого року «за» висловилися 104 делегації, 54 — «проти». Прихильники мораторію вважають, що страта не є жахливим вироком для злочинця, при цьому ризик того, що буде страчено невинного, дуже високий. Генеральна асамблея в своєму документі закликає країни обмежити страту, а також ввести мораторій на її виконання. Супротивники резолюції — такі країни, як Китай, Сирія і Іран, — вважають її втручанням у внутрішню політику і систему правосуддя окремої держави.

Україна не в змозі належним чином реагувати на катастрофи

Наші рятувальні служби не в змозі ефективно й злагоджено усувати наслідки техногенних аварій. Про це йдеться в експертному звіті Єврокомісії та Програми ООН з довкілля за результатами вивчення наслідків торішньої аварії російського танкера в Керченській протоці, повідомляє Deutsche Welle. Розлив нафти з російського судна «Волганефть-139» завдав Україні збитків на $28 мільйонів. Спостереження експертів підтвердили, що в районі Керченської протоки досі залишається значна частина нафтопродуктів, що впливають на екосистему прибережної зони. В Україні немає системи утилізації цих відходів, констатує директор програми ООН з довкілля Жан Крістофер Бюв’є. «Утилізація відходів — це урок, який має винести Україна з цієї аварії. Зокрема, зусилля мають бути спрямовані на прибирання залишків нафти й очищення території, а також на посилення здатності на місцях швидко реагувати на такі аварії та їхні наслідки», — говорить він. Щорічно через Керченську протоку судна перевозять понад 57 мільйонів тонн нафтопродуктів. Аби адекватно реагувати на ймовірні подібні екологічні катастрофи, українські рятувальники мусять діяти скоординовано. «Саме цього зараз представникам МНС і бракує», — стверджує К. Бювье.

«Система реагування в Україні є надзвичайно централізованою. Треба забезпечити розподіл повноважень у регіонах. Це дасть можливість швидко реагувати на такі ситуації», — пропонує експерт. Також європейські експерти рекомендують Україні провести національну інвентаризацію перевезень небезпечних товарів, створити чітку стратегію фінансування заходів з реагування на надзвичайні ситуації та спробувати отримати відшкодування від Міжнародного фонду для компенсації збитків через забруднення нафтою.