Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Харків: за чотири місяці затримано 300 нелегалів

Протягом двох днів представник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Гі Уеллет зустрічався в Харкові з керівництвом кількох земляцтв, вивчав діяльність повноважних партнерів, інтеграцію потреб і моніторинг захисту прав біженців.

Надання статусу біженців в Харківській області здійснюється з 1996 року. За цей час до паспортної і міграційної служби Харкова з проханням надати статус біженця звернулося 5 тисяч осіб. На даний момент в області цей офіційний статус мають майже дві сотні чоловік, причому більшість з них — вихідці з Афганістану. Харківська паспортна служба виконує постійну роботу щодо виявлення нелегалів. Тільки з початку року в Харкові було затримано більше 300 нелегальних мігрантів. В основному це приїжджі з Китаю, В’єтнаму, Кавказького і Середньоазіатського регіонів. Основний «відлов» емігрантів, що ховаються, відбувається біля станції метро імені Академіка Барабашова, де розташовано найбільший торговий центр. Перевірки документів тут проводяться регулярно і несподівано. Як повідомив Валерій Старосельцев, начальник відділу ОГИРФЛ УМВСУ в Харківській області, під час рейдів не тільки по ринках, але по квартирах, де компактно проживають іноземці, виявляються нелегали, в яких закінчилися терміни дії документів або взагалі відсутній паспорт. Перевіряючи документи, співробітники паспортної служби насамперед звертають увагу на підписи посадових осіб, що продовжували реєстрацію, печатки і терміни дії документів, оскільки іноді виявляються факти підробних посвідок на проживання, повідомляє Марина ГОЛІНА, Харків.

На Житомирщині не вистачає лікарів

303 фельдшерсько-акушерські пункти Житомирщини з 853 потребують капітального ремонту, 26% сільських амбулаторій мають аварійні приміщення. Говорячи днями на засіданні Житомирського прес-клубу реформ про стан сільської медицини в області, новопризначений начальник управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації Олександр Толстанов відзначив, що в цілому по області забезпеченість лікарями становить 74,7%, що на 7,2% нижче показника по Україні. Розвиток сільської медицини, на думку О.Толстанова, значно загальмувала нововведена система фінансування сільських медичних закладів через сільські та селищні Ради. Наприклад, одному з сільських ФАПів Червоноармійського району для надання медичної допомоги сільською Радою виділялось усього 15 грн. на рік (!). І хоча з 2006 року фінансування сільських закладів охорони здоров’я знову буде передано районним територіально-медичним об’єднанням, проблеми матеріального забезпечення в повному обсязі це не вирішить. Щоправда, є й позитиви. Наприклад, у 2004 році в 12 районах області на базі лікарських амбулаторій відкрито 30 амбулаторій сімейного лікаря. Згідно із програмою соціально-економічного розвитку Житомирщини на 2005 рік, сімейними лікарями повинні працювати 570 фахівців, але фактично є лише 275, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».

На Закарпатті згоріла пам’ятка архітектури

Культові об’єкти Закарпаття знову нагадали про себе вогняною стихією. Днями українська православна громада с. Росішка Рахівського району, що на Закарпатті, фактично втратила свій храм — Свято-Іллінську церкву.

...Майже о десятій вечора селяни помітили в церкві світло. Про щось погане й думки не припускали, аж поки не побачили на церковному куполі язики полум’я. Відтак кинулися рятувати дерев’яну будівлю від «червоного півня». До прибуття рятувальних сил місцеві мешканці підручними засобами приборкували стихію, а інші виносили ще вціліле майно, адже храм був відомий своїми старовинними церковними книгами.

На жаль, як повідомив Ярослав Баб’як з Центру громадських зв’язків управління МНС України в Закарпатській області, спільні зусилля населення та пожежної охорони врятувати будівлю від знищення нічого не дали передусім через те, що вогонь помітили доволі пізно. Причина пожежі — порушення правил пожежної безпеки. Через коротке замкнення вогонь поширився дерев’яними конструкціями даху на всю його площу.

Подібні пожежі стають трагедією для Закарпаття, адже більшість його обласних церков є пам’ятками архітектури, повідомляє Наталія РОШКО, Ужгород.