Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Зарплатою «у конвертах» займеться координаційна рада

За офіційними даними, у I кварталі 2003 року середня заробітна плата мешканців Харківщини досягла 399,96 гривні. Так, середньомісячний заробіток тих, хто працює у промисловості, становить 446 гривень, будівництві — 623 гривні, на транспорті — 620 гривень. Але разом з тим, у сільському господарстві середня зарплата ледве «дотягує» до 231 гривні, підприємництві — 210 гривень, у галузях освіти та охорони здоров’я — трохи перевищує 200 гривень.

Якщо порівняно невисокий рівень оплати тих, хто працює у «бюджетних» галузях та сільському господарстві, ще можна пояснити об’єктивними причинами, то офіційні цифри заробітної плати у підприємницькій сфері викликають певні сумніви. Принаймні начальник головного управління економіки та ринкових відносин Харківської обласної державної адміністрації Анатолій Дуленко не виключає, що така досить «скромна» статистика пов’язана з виплатою заробітної плати «у конвертах». Він наголосив, що нещодавно створена координаційна рада з детінізації економіки Харківської області, до якої входять представники управлінь облдержадміністрації, контрольно-ревізійного управління, Міністерства внутрішніх справ, податківці «розбирається з ситуацією з виплати зарплати у торгівлі, громадському харчуванні».

До речі, у I кварталі цього року населення області придбало споживчих товарів на 1 мільярд 280 мільйонів гривень. Тобто у середньому кожен мешканець області купив товарів на 85 гривень. Куди люди дівають решту своїх доходів, статистиці не відомо, повiдомив Михайло БІДЕНКО , Харків.

У закарпатських словаків з’явиться своя школа

Згідно із останнім переписом населення, в Закарпатській області проживає близько шести тисяч словаків. Їхнi проблеми нещодавно були розглянуті в Закарпатській облдержадміністрації. Генеральний консул Словаччини в Ужгороді Міхал Біганіч зробив пропозиції щодо більш тісного співробітництва між нашими країнами на рівні регіонів — Закарпаття і Східно-Словацького краю. Голова обласної культурно-освітньої організації «Матіца Словенска» Йосип Гайніш порушив проблеми загальноосвітньої школи №20 в Ужгороді: «Це — єдиний освітній заклад в Україні, де є класи зі словацькою мовою навчання для 90 дітей-словаків. Тому треба створити на базі школи окремий освітній заклад зі словацькою мовою навчання». Почесний консул Словаччини в Україні Іван Шуфрич запропонував організувати в Ужгороді Центр словацької культури, бо «про відповідний центр у Пряшеві вже домовлено». «Взаємовідносини на міжрегіональному рівні — один із пріоритетів обласної влади, — сказав губернатор Іван Різак. — Потрібні систематичні зустрічі між підприємцями, слід активніше створювати спільні підприємства, динамічно разом реалізовувати бізнесові проекти. Щодо школи №20, то будуть дані доручення вирішити всі питання для створення на її базі школи зі словацькою мовою навчання», повідомляє Василь ЗУБАЧ , Ужгород.

Хто вирішить проблеми вірмен в Україні?

Робочий візит голови Державного комітету у справах національностей та міграції України Геннадія Москаля в Суми зібрав за одним столом представників національно-культурних товариств області, чого, за їхніми словами, вже давно не траплялося. За даними останнього перепису, українці складають 88,8 відсотка населення Сумщини. Решта — представники 99 національностей і народностей, серед яких найчисленнішими є росіяни. Крім вихідців з республік колишнього Союзу, в області проживають також поляки, німці, чехи, греки, євреї, роми, ассірійці, в’єтнамці тощо. Значна їх частина, інтегрувавшись у суспільство, визнає рідною мовою українську. Понад 10 тисяч осіб взагалі не вказали свою національність. Стан міжетнічних відносин в Україні, на відміну від багатьох інших держав, сьогодні не викликає занепокоєння, наголошував Геннадій Москаль. Це характерно і для Сумського регіону, однак багато проблемних питань досі залишаються нерозв’язаними, про що засвідчила зустріч. Зокрема представники вірменської громади акцентували увагу на проблемах у царині цивільного права. Сотні їхніх співвітчизників, проживши по кілька років в Україні, не можуть оформити українське громадянство, отримати відповідні документи та посвідки. Головним чином — через різні бюрократичні перешкоди, які часто набувають вигляду замкненого кола. У відповідь на це голова Держкомітету визнав, що значна заплутаність законодавства справді є у даному разі своєрідним гальмом. Чимало проблем могла б вирішити українсько- вірменська комісія, подібні до якої вже створено з Німеччиною, Угорщиною, Азербайджаном та іншими країнами. Однак вірменська сторона не дала своєї згоди, і тому у цьому напрямку ще потрібно працювати. Турбує представників нацменшин, які проживають на території Сумщини, також відсутність приміщень, де б могли розміщатися національно-культурні центри, та мізерність фінансової підтримки, повiдомила Алла АКІМЕНКО , Суми.