Корупція як спосіб життя

Донецьку область охоплює хвиля протистояння корупції, яка по-справжньому сколихнула донеччан, які раніше ставилися дуже апатично щодо цього соціального зла. Внаслідок цього, якщо раніше з корупцією були готові боротися лише від чотирьох до десяти відсотків мешканців шахтарського регіону, то сьогодні про це заявляє вже понад 33% мешканців області, які готові навіть протистояти хабарництву самостійно. Хоча більшість із них все-таки покладають особливі надії на законодавче розв’язання проблеми і дуже сподіваються на ефективну роботу правоохоронних органів.

МОЛОДІСТЬ = КОРУПЦІЯ?

Як підкреслює керівник Донецького молодіжного дебатного центру Валентина Демкіна, корупційна статистика в шахтарському регіоні вже набула нової особливості: чим молодше українець, тим схвальніше він ставиться до хабарництва, вважаючи його свого роду «допоміжним» явищем. За словами експертів, молоді люди готові сьогодні платити за будь-які блага, зокрема, і за ті, які їм за законом надаються безкоштовно. Це пояснюється страхом утратити ці блага, який і змушує молодь самостійно пропонувати хабара, вважаючи його ефективним способом для просування і розв’язання різних питань.

Виходить так, що корупція найбільше роз’їдає саме ті сфери суспільства, які найважливіші саме для молодих людей, — освіта, охорона здоров’я, робота служби ДАІ, призовних пунктів, митниці...

Так, за словами В. Демкіної, чи не більшість молодих людей, з якими доводиться працювати Донецькому молодіжному дебатному центру, заявляють про те, що їм частіше за все доводиться стикатися з корупцією під час вступу до ВНЗ. Аналогічний стан справ у школах, учні яких постійно вимушені сплачувати гроші до деяких шкільних або класних фондів, а також здавати певні кошти на ремонт школи або подарунки вчителям. Внаслідок цього, за даними дебатного центру, близько 24% опитаних батьків, діти яких відвідують державні школи, так чи інакше брали участь у корупційних діях. І хоч у Донецьку не зафіксовано випадків, коли б учителі навмисно брали гроші за зарахування дитини до школи, за певні оцінки на іспитах або за примусове навчання, батьки запевняють, що платити доводиться мимоволі: якщо комусь хочеться отримати золоту або срібну медаль, без хабара, частіше за все, не обійтися. З аналогічною проблемою стикаються й абітурієнти: 40% із них «оплачують» свій вступ на бюджетну форму навчання або позитивні оцінки на вступних іспитах.

Загалом, рівень корупції у ВНЗ не тільки Донеччини, але й усієї України, за даними загальнонаціонального опитування, яке було проведено Київським міжнародним інститутом соціології в січні—квітні 2007 року, посідає п’яте місце — після ДАІ, міліції, медицини та судів. Однак до хабарництва в усіх цих сферах, як не дивно, громадяни ставляться цілком терпимо.

Наприклад, громадяни охоче готові платити за різні послуги ДАІ: за даними досліджень, як правило, гроші в цій сфері беруть за отримання водійський прав або потурання на іспитах після закінчення автошколи, за відновлення прав, техогляд або відновлення дозволу на автомобіль, а також за отримання «правильного» рапорту про ДТП. У результаті біля 64% громадян, за різними оцінками, сьогодні вимушені так чи інакше платити хабара під час зіткнення зі співробітниками Державтоінспекції.

Ще один спосіб заробітку для працівників дорожньо-постових служб — так звана прискорена видача довідок, яка приносить мінімум 20 гривень від одного «клієнта». Скажімо, за прискорене отримання довідки про те, що водій не перебуває у списках громадян, яких було позбавлено прав на управління транспортним засобом, потрібно доплатити 20 гривень, інакше на отримання заповітного штампу треба буде чекати 10 днів.

Схожа ситуація й у сфері охорони здоров’я, де хабарі в більшості випадків даються добровільно. Внаслідок цього, за даними керівника регіонального ресурсного-інформаційного центру проекту «Гідна Україна» в Донецькій і Луганській областях Володимира Щербаченка, пацієнти змушені «оплачувати» навіть безкоштовні медпрепарати й інструменти, які буде використовувати лікар, а також робити різні «благодійні» внески у своїх лікарнях.

ХАБАРІ «НА ВИМОГУ»

Корупцією також просякнута судова система та системи виконавчої влади. Так, за результатами загальнонаціонального дослідження 2007 року «Стан корупції в Україні», 67% опитаних, які мали справу з чиновниками від початку поточного року, вказують, що були безпосередньо втягнуті в корупційні дії в тій або іншій формі. Однак у цьому випадку більшість хабарів вже не дається добровільно: як стверджують респонденти, хабарі «на вимогу» в середньому зустрічаються у 25% випадків звертання українців до посадових осіб, і тільки приблизно в 11% випадків вони платять їм «винагороду» добровільно.

Найбільш корумпованими у сфері владних структур вважаються інспекції підприємств, органи управління державним житлом, комунальні служби, митниця, органи державної системи дозволів, а також пункти призову до Збройних сил. Крім того, корупція фіксується також під час прийому на роботу на державну службу або в суди.

Донеччанам здається, що корупцію вже ніяк не викоренити — будь-яке втручання правоохоронних органів нічим не допоможе. Та й загалом мало хто сьогодні в Донецькій області знає, якими можуть бути законні шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми, а вже про власні права та механізми їх захисту і зовсім обізнані одиниці.

Внаслідок цього, згідно з дослідженням фонду «Гідна Україна», сьогодні зовсім незначна кількість українців подає офіційні скарги на корупційні дії до органів влади або правопорядку. Наприклад, за даними згаданого дослідження, лише 4,1% респондентів намагалися офіційно оскаржити корупційні дії державних службовців або правоохоронних органів. Інші ж досі вважають таке оскарження марним (на користь цього висловився 51% респондентів), або ж запевняють, що в такому оскарженні не було потреби (21%). При цьому ще 8% указали на те, що подібне оскарження було б небезпечним, тому що їм могла б загрожувати...помста з боку чиновників.

ЯК БОРОТИСЯ?

Загалом, на думку фахівців, боротьба з корупцією в Донецькій області й усій Україні сьогодні є безсистемною. Виправити це хоч би на рівні Донеччини взялися громадські організації регіону, які проводять цілу низку моніторингів, тренінгів і роз’яснювальних зустрічей із мешканцями області.

Наприклад, молодіжний дебатний центр ось уже декілька місяців працює над реалізацією проекту «Молодь проти корупції» з метою виховання в молодих людях негативного ставлення до корупції та розуміння її наслідків. У рамках проекту розроблений тренінговий курс «Протистояння корупції», який будуть викладати 20 тренерів у школах і ВНЗ Донецької області. Загалом, проект розраховано на молодих людей віком 15—25 років, а також окремо на старшокласників і студентів донецьких ВНЗ.

Паралельно у м. Вугледарі Донецької області впроваджується проект «Доступність рішень влади», який реалізовується цілою низкою громадських організацій і повинен за півроку роботи забезпечити для населення міста доступ до інформації про діяльність органів місцевого самоврядування та захистити інтереси городян у разі зіткнення з корупцією. У рамках проекту планується дослідити, наскільки населення Вугледару проінформовано про роботу місцевої влади, а також організувати спеціальне навчання чиновників, створити сайт міської ради та забезпечити доступ городян до інформації про різні дії місцевої влади. Схожі проекти реалізовуються також у містах Горлівка, Дзержинськ, Єнакієве та Дебальцеве.

Також сьогодні в області працює регіональний юридичний центр Асоціації медіа-юристів (подібні відкриті у Києві, Львові, Чернівцях, Херсоні, Сумах, Дніпропетровську та Керчі). Вони надають консультації журналістам і неурядовим організаціям, розповідають про нюанси антикорупційного законодавства, допомагають скласти інформаційні запити до урядових структур, а також допомагають скласти пояснення у разі виникнення претензій з боку посадових осіб. За словами експертів, подібні проекти сьогодні важливі не тільки для Донбасу, але і для всієї країни загалом.

За попередніми підсумками проектів, громадяни пропонують свої варіанти викорінення цієї проблеми. Наприклад, для того, щоб викоренити хабарництво у сфері освіти й охорони здоров’я, українці пропонують підвищити заробітну плату вчителям і лікарям — тоді у них буде менше стимулів вимагати хабара. Аналогічно потрібно вчинити і з чиновниками, а для тих, на кого не подіють навіть ці заходи, потрібно впровадити жорсткіші законодавчі норми, які б не просто обмежувалися штрафами, але й впроваджували кримінальну відповідальність за хабарництво.

Щодо корупції в ДАІ й аналогічних за специфікою діяльності службах (митниця, податкова, комунальні служби тощо), то її громадяни пропонують просто... узаконити. На їхню думку, достатньо спростити систему оплати видачі тих чи інших довідок, сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху, дозволів на перевезення вантажів і примусити працівників цих служб звітувати за кожну копійку, яку отримано «повз касу».

Враховуючи всі ці пропозиції, найактивнішими борцями з корупцією сьогодні, як не дивно, виступили саме молоді люди, які готові пропонувати ефективні методи боротьби з цим соціальним злом. Ще однією вельми ефективною сферою у плані боротьби з корупцією українці вважають ЗМІ: чим більше вони інформують про цю проблему, тим краще для суспільства, вважають громадяни.

Поки що, за словами фахівців, у плані боротьби з корупцією в Україні загалом і в Донецькій області зокрема нічого не змінюється, а основну надію правоохоронці, як і раніше, покладають на самих громадян та їхню свідомість: вважається, що зниження рівня корупції безпосередньо залежить від твердості самих українців, які не захочуть платити хабарі за які-небудь послуги. Але цей шлях виглядає безперспективно: мало хто з громадян на таке погоджується, адже послуги, які оплачено «повз касу», чомусь, завжди бувають більш швидкими та якісними, ніж «законні» привілеї, на які доводиться чекати ледве не роками...