Космічна столиця: муляж...

У Дніпропетровську Президент України Віктор Янукович разом із ветеранами подивився на наймасштабнішу в історії нашої країни реконструкцію форсування Дніпра, присвячену 70-й річниці звільнення міста від німецько-фашистських загарбників. У реконструкції взяли участь 26 клубів з України, Росії та Білорусі. В акваторії Дніпра і на суші прогриміло близько 200 вибухів, створюючи повну ілюзію бойових дій. Допомогли і українські військові, які пригнали до Дніпропетровська понтонно-мостову і бронетанкову техніку, артилерійські системи «Смерч», «Град», «Ураган», а також засоби протиповітряної оборони.

Історики стверджують, що битва за Дніпро — одна з найбільших військових операцій у світовій історії. За їхніми підрахунками, всього восени 1943 року в ній взяли участь понад 2,6 млн осіб, 2400 танків, 2850 літаків. Не повернулися з поля бою більше 400 тисяч солдатів, понад мільйона — померли від ран. Звісно, театралізоване дійство у Дніпропетровську й віддалено не нагадувало реальні події, які не без здригання згадували ветерани, що залишилися в живих. «Дніпро тоді було вже, але річкою пливли трупи, і вода була червоною від крові. Ми переправлялися, а по нас стріляли. І човни розривало, і люди тонули. Хто доплив до берега — мав шанс залишитися в живих. А хто не доплив — «пофарбував» воду», — згадує ветеран — учасник форсування Дніпра Олександр Ребров.

Подивитися на феєричну виставу зібралося близько 20 тисяч жителів міста, але основну «масовку» забезпечили школярі та працівники бюджетних установ. Після реконструкції відбувся масштабний військовий парад, а потім  виступили військові оркестри Севастополя і Дніпропетровська. Парад особисто приймав Президент В. Янукович. Принагідно він розповів про турботу про ветеранів. За твердженнями глави держави, на 49 % виріс середній розмір пенсії учасників війни й учетверо зросли виплати до Дня Перемоги.

Однак, при всій пошані до ветеранів, не покидало відчуття, що історична реконструкція битви за Дніпро є прологом до не менш важливої для В. Януковича події — битви за президентське крісло, яка почнеться вже наступного року. Мабуть, невипадково тільки на вітальні білборди і соціальну рекламу було витрачено близько 140 тисяч гривень. Зображеннями «гаранта» рябіли узбіччя доріг як на околицях, так і в центрі Дніпропетровська, де Президента чекали на відкритті ще одного незвичайного задуму місцевого керівництва — Центру інноваційних технологій «Парк ракет». Будівництво цього Центру поряд з будівлями облдержадміністрації і облради тривало півроку, для цього пожертвували старовинним сквером, насадженим у післявоєнні часи Леонідом Брежнєвим. Облаштування об’єкту обійшлося у 12 млн гривень, і це далеко не все.

«Парк ракет», стверджують чиновники, — це «візитна картка» Дніпропетровська як центру ракетобудування України. До складу нового об’єкту входить експозиція з трьох ракет і музейного комплексу. Його виставковий зал наповнюватиметься не лише тематичними експозиціями, але і працюватиме у форматі «шоу-рум». Тут проходитимуть різні виставки — від презентації інноваційних технологій до виїзних виставок таких європейських музеїв, як Музей Коперника і Леонардо да Вінчі. Зараз у музеї демонструється інтерактивна експозиція зі звуковими і відеоефектами, що імітують старт ракет і польоти в космос.

Керівник фірми, яка працювала над цією частиною проекту, Костянтин Дудко своєю роботою задоволений. «Парк ракет» — це центр, де можна розмістити будь-яку експозицію. Головне наше завдання — показати, що Дніпропетровськ, не соромитимемося цього слова, космічна столиця», — заявив журналістам К. Дудко. Важко сказати, чи поділяє цю думку Президент В. Янукович, оскільки «Парк ракет» він об’їхав, а відкриття доручив віце-прем’єрові Олександру Вілкулу. Можливо, таким чином глава держави уникнув украй неприємних запитань, які могли йому поставити працівники ракетно-космічного «Південмашу». Про становище, у якому опинилося це унікальне підприємство, такого святкового дня говорили неохоче. На підприємстві на два тижні затримують виплату зарплати працівникам. Унаслідок відсутності замовлень і фінансових труднощів у деяких цехах — триденний робочий тиждень, що підтвердив журналістам заступник начальника ракетно-космічного виробництва ПМЗ Микола Губенко. «Де немає необхідності, немає завантаження — так, триденний робочий тиждень. Пов’язано з відсутністю замовлень. Керівництво заводу зверталося, зокрема, і до Президента», — сказав представник підприємства.

З великим занепокоєнням у Дніпропетровську спостерігають за зростанням напруги в стосунках із Кремлем, оскільки майже всі ракети виготовляються за російської участі. Певні надії на «Південмаші» покладають на українсько-бразильський проект «Циклон-4», проте називати конкретний термін першого запуску не хочуть. Попри це керівництво Дніпропетровської області вважає, що вмираючі ракетні об’єкти можуть бути привабливими для туристів. Зараз з цією метою розробляється спеціальний туристичний маршрут з відвідинами «Південмашу», Аерокосмічного центру, а також «Парку ракет».

Крім того, найближчим часом в акваторії Дніпра збираються зводити космічний «Діснейленд», де на насипному півострові встановлять зразки всіх типів ракет, зокрема й знаменитий «Зеніт», який забезпечує запуски супутників у «Морському старті». Проте чи не дійде справа до того, що за кілька десятиліть про польоти в космос українці згадуватимуть лише на історичних реконструкціях і відеошоу?