Кращий студент – той, що працює
В Україні дослідили соціально-економічний стан людей, які здобувають вищу освіту
Компанія GfK Ukraine за підтримки фонду «Відродження» та аналітичного центру CEDOS завершила дослідження «Соціально-економічний портрет студентів». Фахівці сподіваються, що воно стане підґрунтям для побудови державної політики щодо студентства та діяльності вишів.
«Якщо дивитися на мотивацію вибору університету, то більшість обирає за показниками престижності — це є атрибутом якості й можливості працевлаштування в майбутньому. Лише 16% вибирають університет через те, що там навчаються друзі або він близько до дому. Друга добра новина — лише 11% студентів обирають навчальний заклад за наявністю бюджетного місця. Це набагато краще, ніж ми сподівалися, бо досі у нас вважалося, що всі абітурієнти прагнуть на бюджет. Можна сказати, що в Україні близько 1/5 студентів мають викривлену мотивацію. Тож, думаю, за нинішніх умов це є позитивною новиною, — розповів виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. — Але проблеми починаються потім. Коли ми запитали студентів, чи вистачає їм інформації про університет, 59% це підтвердили. А 62% відповіли, що їм бракує інформації про спеціальності, які обирають. Ми побачили, що люди не знають, наприклад, чим відрізняється архітектура від містобудування та цивільної інженерії. Через чотири-п’ять років це призводить до того, що лише 58% студентів готові працювати за фахом. У зв’язку з цим ми пропонуємо перейти від вступу на спеціальність до вступу до університету. Це означає, що обирати треба спочатку університет, і лише на другому курсі — спеціальність. Приклади такого досвіду є в університетах США. Гадаю, це стало б виходом із ситуації, бо, за нашими даними, зі справді вмотивованих студентів 85% працюють за фахом уже під час навчання. Втім, для впровадження цього потрібен не один рік».
За даними аналітиків, 56% студентів обирають спеціальність, керуючись інформацією сайтів вишів. При цьому більшість сайтів не дотягують до необхідного рівня. Тож фахівці радять університетам актуалізувати свої інформаційні ресурси.
Цікаві дані про вплив батьків і знайомих на вибір фаху: так, 16% студентів обирають спеціальність саме так. Виявляється, вони ж і найменш готові працювати за фахом — лише 30% респондентів. Натомість серед тих, хто обрав спеціальність самостійно, таких — 60%. Також дослідження показало, що наявність вищої освіти у батьків, особливо матерів, є чинником, який суттєво збільшує можливість вступу молодої людини до вишу.
Діти із сільської місцевості становлять лише 10% українського студентства. «Це страшна цифра», — констатують у Міністерстві освіти і науки. Тому питання реформування сільської освіти не втрачає актуальності.
Не залишає байдужим питання стипендії — тут теж, вважають експерти, є над чим працювати. «Лише для 25% студентів стипендія є життєво важливою, тобто такою, що покриває більшу половину місячних витрат. За нашими даними, студенти заможніші, ніж молодь України загалом. Бо якщо подивитися на розподіл матеріального забезпечення, до незаможних належать 12% студентів, до людей середніх статків — 48%, до забезпечених — 34%. У нас заможніші громадяни мають більший доступ до кращої освіти, хоча формально він однаковий. Більша частка заможних студентів — серед тих, хто в атестаті має 10 — 12 балів, як і серед тих, хто додатково займається з репетиторами. Тобто система не готова підтримати здібних до навчання, але малозабезпечених. Згідно з опитуванням, 40% студентів займалися з репетиторами з кількох предметів, 13% — з одного. Решта — не займалися», — продовжує Єгор Стадний. На думку фахівців, систему вищої освіти слід реформувати таким чином, щоб отримала підтримку незаможна здібна молодь.
Серед невтішних тенденцій — студенти не хочуть жертвувати кількістю бюджетних місць заради якості освіти. Лише 16% підтримали таку думку, 69% — проти. Отже, більшість — за те, щоб державне замовлення не скорочувалося.
Іншої думки дотримуються в Міносвіти. «Сьогодні критично важливо почати говорити про якість освіти: нам слід знати, скільки та якої кваліфікації спеціалістів потрібно. Ми повинні розуміти, що мало дати доступ до університету й видати диплом — треба дбати про якість освіти. Інакше ми даємо ведмежу послугу суспільству», — акцентує увагу заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. До речі, за словами заступника міністра, сьогодні 40% видатків на вищу освіту — це витрати на стипендію. Тому питання її підвищення — риторичне.
Щодо американської моделі вступу студентів спочатку в університет, а потім на спеціальність, то, на думку Інни Совсун, це питання необхідно обговорювати, хоча реалізувати в найближчій перспективі — нереально. «Можливо, вихід із ситуації допоможе знайти досвід Національного університету «Києво-Могилянська академія». Там у 1990-х роках студенти вступали на факультет, а після першого-другого року навчання — на спеціальність, за рейтингом. Такий досвід був у мене, — додає Інна Совсун. — Ми сподіваємося, що покращить мотивацію і перехід на 12-річку: профільність випускних класів допоможе краще зорієнтуватися з вибором університету».
