Крок до толерантності
«Кримськотатарські студії» у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» можуть не лише відродити українську тюркологію та сходознавство, а й пожвавити діалог про толерантність та формування гармонійного суспільства в Україні.
Для українців, щоб потрапити на Схід, не треба далеко ходити. Світ Орієнту, що століттями зачаровував, дивував і манив європейців, починається на півдні України, в Криму. На жаль, українці дуже мало знайомі з мовою та культурою своїх співгромадян і найближчих сусідів — кримських татар. Нещодавно за ініціативою викладачів та науковців кількох столичних та кримських вищих навчальних закладів на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія» започатковано сертифікатну програму «Кримськотатарські студії». Її керівником став директор Науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака НаУКМА, професор Ігор Срібняк, координатором — доцент Київського національного лінгвістичного університету, доктор Ірина Мельник.
«Кримськотатарські студії» стали можливими завдяки всебічному сприянню з боку Посольства Королівства Нідерландів в Україні в рамках програми «Матра», а також активній підтримці цього проекту Меджлісом кримськотатарського народу та Всесвітнім конгресом кримських татар. Вагомий внесок у реалізацію цієї програми зробив ректор Кримського інженерно-педагогічного університету, професор Февзі Якубов та заступник координатора Програми розвитку та інтеграції Криму ПроООН в Україні Айдер Сеїтосманов.
Повернення кримських татар на свою батьківщину унаочнило необхідність швидкого вирішення цілого комплексу проблем, пов’язаних із їхнім розміщенням та створенням нормальних умов існування та задоволення культурних потреб кримських татар у місцях їх колишнього проживання в межах Кримського півострова. Також важливо залучати представників кримськотатарського народу до суспільного життя Автономної республіки Крим. Одним зі шляхів вирішення цих проблем є створення рівних умов у здобутті вищої освіти кримськими татарами (на рівних із етнічними росіянами та українцями Криму) у вищих навчальних закладах України, що у свою чергу дозволило би актуалізувати їхню багату матеріальну й духовну культурну спадщину.
Директор програми Ігор Срібняк нагадує про тривалу історію взаємовідносин кримськотатарського й українського народів, що була позначена надзвичайно складним переплетінням стосунків, детермінованих політичними та культурно-цивілізаційними впливами Кримського ханства, Османської та Російської імперій. За часів існування Радянського Союзу історія розвитку двох народів набула здебільшого трагічного звучання (репресії, голодомор, депортації), й лише здобуття Україною державного суверенітету дозволило українцям і кримським татарам активізувати процес розбудови власного громадсько-політичного та національно-культурного життя на основі відродження вікових традицій наших народів.
Пан Срібняк підкреслює, що в державних наукових, архівних, музейних закладах України, Росії, Туреччини та деяких інших країн наявні значні за обсягом та хронологічними рамками джерела й колекції кримськотатарської матеріальної та духовної культур, які здебільшого залишаються неопрацьованими (особливо в Україні), а в деяких випадках — навіть не облікованими, а тому недослідженими й не введеними в науковий обіг — саме через брак кваліфікованих фахівців. Тому створення та розвиток відповідного наукового напрямку у вітчизняній системі вищої школи дозволить активізувати підготовку фахівців-сходознавців і, зокрема, нового покоління дослідників-кримознавців та тюркологів, здатних працювати в непростих умовах нинішньої суспільно-економічної ситуації в країні. Реалізація цього проекту передбачає залучення як вітчизняних спеціалістів (істориків, філологів, сходознавців, археологів, мистецтвознавців, музеєзнавців) з НАН України та вищих навчальних закладів, архівних та музейних інституцій, так і провідних іноземних науковців у галузі «Кримськотатарські студії» та тюркології. Необхідною умовою є також встановлення наукових контактів і співпраці з провідними тюркологічними науковими центрами світу, з вітчизняними та закордонними архівними, бібліотечними і музейними закладами — осередками збереження духовної і матеріальної культури кримськотатарського народу.
Пан Срібняк упевнений, впровадження «Кримськотатарських студій» матиме й відчутний соціальний ефект, адже їхня реалізація сприятиме подальшій соціалізації тих представників кримськотатарського народу, які нещодавно переселились до Криму та потребують адаптації на місце свого колишнього постійного проживання. Програма допоможе налагодити міжнаціональний діалог та порозуміння між представниками українського, російського та кримськотатарського народів. Це позитивно вплине на процес суспільних перетворень і дозволить актуалізувати ідею формування громадянського суспільства в Україні. Крім того, програма пожвавить процес виховання в суспільстві почуття толерантності до представників різних етносів та народів, що проживають в Україні.
Отже, успішний старт програми дозволяє її учасникам сподіватись на те, що «Кримськотатарські студії» буде реалізовано в повному обсязі, а ті навчально-методичні розробки та наукові розвідки, що виконуватимуться в її рамках, закладуть надійне підґрунтя для впровадження згадуваної програми в навчальний процес університетів України.
