Крим депортований

«Крим депортований (до 70-річчя депортації кримськотатарського народу)». Круглий стіл з такою назвою пройшов сьогодні у Києві. На події були присутні представники кримськотатарської спільноти, історики, співробітники Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та представники преси.

Учасники обговорили історичні передумови та події, які передували масовій депортації кримськотатарського населення. З самого початку виступаючі проводили паралелі між історичними подіями та сьогоденням. Нова анексія Криму Росією, діяльність окупаційної влади на його території – все це оживило історію та нагадало про відродження російського імперського шовінізму.

«Сьогоднішні роковини відбуваються на тлі неспокійних подій, пов’язаних із окупацією Криму, - оцінює ситуацію директор УІНП. - І найстрашніше те, що джерелом загрози виступають приблизно ті самі сили, які були 70 років тому. Мова йде не лише про любування тоталітарним режимом, йде відверта реконструкція цього режиму».

Прес-секретар Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін поскаржився, що їх національного лідера Мустафу Джемілєва не пускають до Криму, вчора відбувся обшук в його домі, сьогодні вночі були масові обшуки у кримських татар, яких підозрювали у тероризмі. Обшукали домівку і самого пана Алі. Також він пригадати про тяжкі наслідки, до яких призвела депортація кримських татар: від неї загинуло близько 46% населення, а ті, хто вижив, до 1956 року знаходилися під комендантським режимом.

«Ще в 1686 році московський уряд зажадав від Османської імперії Крим та виселення всіх кримських татар, - описує передумови трагедії кримських татар кандидат історичних наук Богдан Короленко. - Це політика  не сьогоднішня і не вчорашня, вона сягає понад два століття в глибину. Це пояснює шовіністичну політику, яка торкалася всіх «інородців». Так історично склалося, що російський імперський і теперішній уряд вороже налаштований до татарського населення. Це постійні підозри, несприйняття релігійних уподобань кримських татар, постійна підозра до внутрішньополітичної ситуації в Кримському Ханстві. Вони сприяли поступовій депортації кримських татар».

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Ігор Мельник відтворив певну історичну закономірність у шовіністичній імперській політиці російської влади: «На мою думку, депортація кримськотатарського народу є третьою хвилею російського геноциду по відношенню до цього народу, який прослідковується з чіткою періодичністю приблизно у 80 років. Перша хвиля була в 70-80-х роках XVIII століття, коли Суворов вперше виселив понад 30 тисяч кримських татар. Друга – 50-60-і роки ХІХ століття, коли з Криму за ініціативи російського імператора «емігрувала» 231 тисяча чоловік. Через 80 років в 30-40-і роки ХХ століття – 191 088 людей кримськотатарського народу. Зараз наступають роки періодичності і сьогодні відбулася чергова анексія Криму».

Він також зазначив, що депортація призвела не лише до великої  соціальної та демографічної трагедії, це ще втрати культурні та духовні: було зруйновано близько 2 тисяч кримськотатарських кладовищ, 2 млн. надгробків, а також змінено топоніміку півострова.

Загалом, учасники круглого столу охопили та детально описали всю історію страждань кримськотатарського народу від російських та радянських репресій. Виступаючі спростували сталінський міф про «народ-зрадник», а також згадали про політичні переслідування борців за повернення кримських татар в СРСР.

Також, в рамках заходу було презентовано проект Українського інституту національної пам’яті «НАШ КРИМ», на якому збиратимуться правдиві історичні матеріали про автономію.