Квартира – за війну

Нещодавно Кабінет Міністрів підготував постанову про використання бюджетних коштів на закупівлю житла для учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих воїнів АТО. Документ підписав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, з вимогою, щоб до вересня вже був виконаний перший етап придбання житла. На один мільярд гривень можуть розраховувати Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки та інші силові відомства. Прем’єр звернувся до міністрів невідкладно оформити відповідні бюджетні програми, а до Міністерства фінансів — забезпечити фінансування. Та треба додати ще одну настанову — як не перетворити рішення уряду на популізм і реально довести його до кінця. Бо юристи громадських організації з підтримки воїнів АТО розповідають про випадки, коли Міноборони виділяло квартири родині загиблого бійця, але де та квартира, коли її чекати й чи буде колись взагалі — питання без відповідей.

Якщо проаналізувати звіти силових відомств про вже виділені квартири учасникам АТО, то цифри в порівнянні з чергами — несумісні. Приміром, у серпні минулого року Міністерство оборони закупило 33 квартири для військових, пенсіонерів і сімей загиблих учасників АТО, йшлося про Рівненську область. А черга в гарнізоні — 949 сімей, тобто родини бійців АТО необов’язково на першому місці, а разом із усіма у списку, який переростає в роки очікування.

Як звітує Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, 2014 року кошти на забезпечення житлом обох категорій службі не передбачалися. Тепер така можливість є, але ділити суму доведеться між кількома структурами. Питання — як?

У Державній службі у справах ветеранів війни та учасників АТО вже працює схожа бюджетна програма — «Забезпечення житлом осіб, які брали участь в АТО, втратили функціональні можливості нижніх кінцівок». На житло для них з бюджету виділено майже 64 мільйони гривень. Розрахована програма на кілька років. Як пояснив прес-секретар служби Сергій Кириленко, з виділеного мільярда гривень службі нічого не перепаде, працюватимуть за своєю програмою, яку профінансовано ще наприкінці минулого року. «Наразі ухвалено програму, порядок, її паспорт, наприкінці травня Мінсоцполітики це погодило й передало до Кабінету Міністрів. Програма не може запрацювати на повну міру, доки механізм повністю не розпишуть», — пояснює Сергій Кириленко.

За таким же принципом розподілятиметься й урядовий мільярд гривень. Скільки це в часі може зайняти, ніхто не візьметься прогнозувати. Але, за аналогією із програмою служби, трьох місяців не вистачить.