Лопати, сіль і ями на дорогах

До календарної зими лишається менше місяця, а громадськість активно обговорює, чи не повториться в Україні березневий сніговий колапс. На жаль, як показала практика, у більшості випадків наші комунальні та рятувальні служби не готові своєчасно реагувати на погодні виклики. Щоб переконати суспільство в протилежному, протягом жовтня по всій Україні відбувалися спеціальні тренування: комунальні, рятувальні, військові та дорожні служби демонстрували, що і як вони робитимуть, якщо раптово буде сильний снігопад. Напевно, багато хто бачив у теленовинах, як під час показових навчань у Києві прибиральниці замітали сухий асфальт з усмішками на обличчі, на підхваті стояли снігоочисні машини, на поміч мчали рятувальники...

•  ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ  ГРИВЕНЬ НА... ЛОПАТИ

Нещодавно голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Михайло Болотських звітував перед ЗМІ про готовність до зими. Він наголосив, що вищеописані тренування — не показуха, а європейський досвід. І такі тренування рятувальним і комунальним службам потрібні так само, як спортсмену підготовка до змагань. Воно, може, й так, але коли немає палива в баках снігоочисної техніки, а піщано-соляні суміші відсутні, то чим цей досвід допоможе?

Пан Болотських запевняє, що в його службі вже готовий план реагування на надзвичайні ситуації в осінньо-зимовий період. У ньому йдеться й про готовність техніки (зараз підготовлено 11 тисяч одиниць снігоочисних машин), і про створену групу рятувальників із 40 тисяч осіб, і про співпрацю зі ЗМІ та громадськими організаціями. Бо виявляється, що березневий провал виник через те, що невчасно поширювалася інформація про стихію, й не було добровольців, які б узялися за лопати та стали очищати дороги від снігу (хоча в березні інформація якраз поширювалася дуже швидко, і добровольців із числа населення теж було достатньо — ті ж самі власники джипів, які витягали зі снігових заметів київських водіїв).

«На запит «Дня» в КП «Київатодор» відповіли чесно: із потрібних 800 одиниць снігоочисної техніки в підприємства є лише близько 300 машин. А більш ніж 50% існуючої спецтехніки відпрацювала свій моторесурс і підлягає списанню. Зараз «Київавтодор» укладає угоди з іншими підприємствами, які позичать місту додаткову техніку на зимовий період. Ідеться про 177 машин. Ще сотню комунальники планують докупити до кінця листопада. Але це все одно не 800 одиниць потрібної техніки»

До речі, саме для волонтерів і добровольців у Держслужбі з надзвичайних ситуацій закупили лопат та іншого інструменту для ручного прибирання снігу аж на вісім з половиною мільйонів гривень. Ними забезпечать великі населені пункти, де проживає не менше ніж 50 тисяч осіб. А як же маленькі села? Минулорічна зима показала, що якраз багато проблем існує в сільській місцевості, коли жителі не те що виїхати нікуди не можуть, а й лишаються відірваними від цивілізації, не можуть купити хліба чи інших продуктів, бо їх у магазини просто не завозять, — дороги ж нерозчищені.

•  ДВА МІЛЬЙОНИ  КВАДРАТНИХ МЕТРІВ... ЯМ

В унісон з Державною службою з надзвичайних ситуацій коментують підготовку до зими і в «Укравтодорі». Запевняють, що зробили відповідні висновки й провели роботу над помилками. А готувати дороги до зимових умов розпочали ще на початку літа. Як зазначив «Дню» Олександр ГОЛОЦВАН, заступник начальника Управління експлуатаційного утримання доріг та безпеки руху «Укравтодору», зараз по всій Україні сформовано оперативні штаби, які вже працюють і відслідковують погодні умови.

«Техніку практично підготовлено — це близько семи тисяч машин, заготовлено пісок і технічну сіль для забезпечення проїзду машин дорогами. Але є проблеми з фінансуванням. Це питання — під контролем уряду, тому сподіваємося, що подібного колапсу, як у березні, не повториться. На даний момент усі служби готові, але як покаже себе стихія, ми не можемо вгадати», — додає Голоцван.

Зовсім інша позиція в Державтоінспекції МВС України. Протягом жовтня експерти ДАІ проводили такий собі моніторинг українських доріг, перевіряли, чи завершено всі необхідні ремонти, чи ліквідовано так звану ямковість тощо. Висновок ДАІ такий: наші дороги до зими не готові. Дорожнім службам треба залатати ще два мільйони квадратних метрів дорожніх ям. «У комунальних служб відсутня необхідна кількість снігоочисної техніки, а більшість наявної — в непридатному стані. Украй повільними темпами йде заготівля протиожеледних матеріалів, а також відсутній запас палива», — констатують у ДАІ.

•  ЗАМІСТЬ 800  СНІГООЧИСНИХ МАШИН  У КИЄВА Є ЛИШЕ 300

А що ж у Києві? На запит «Дня» в КП «Київатодор» відповіли чесно: із потрібних 800 одиниць снігоочисної техніки в підприємства є лише близько 300 машин. А більш ніж 50% існуючої спецтехніки відпрацювала свій моторесурс і підлягає списанню. Зараз «Київавтодор» укладає угоди з іншими підприємствами, які позичать місту додаткову техніку на зимовий період. Ідеться про 177 машин. Ще сотню комунальники планують докупити до кінця листопада. Але це все одно не 800 одиниць потрібної техніки.

Що стосується паливних матеріалів, то нині «вирішується питання щодо створення резерву в кількості 450 тисяч літрів», — ідеться в повідомленні підприємства. Те ж саме стосується підготовки технічної солі. Потреба міста на рік — 51 тисяча тонн. Зараз є лише 11 тисяч, а решту «передбачено заготовити поточного року».

«Наші служби мають готуватися до боротьби зі стихією заздалегідь. Має бути готовність до надзвичайних ситуацій; на крайній випадок повинні бути запаси палива, солі, машини вже заправлені, щоб вчасно зреагувати на негоду, — говорить директор ГО «Інститут міста» Олександр СЕРГІЄНКО. — А в нас сніг іде, машини, виявляється, не заправлені; невідомо, де лежать мішки з сіллю. Немає чіткого плану дій, хто і що має робити, всі сидять і чекають команди зверху, а кожен знає свій маневр: начальник ЖЕКу, начальник районного дорожнього управління, МНС, ДАІ. А все дуже просто. Треба дати вчасно вказівки не пускати фури до міста, відпустити школярів раніше додому, поставити всюди регулювальників, машини з «лисою» гумою загнати на тротуари, тобто максимально звільнити дороги, щоб змогла працювати техніка».

•  ПРО «ЗИМОВЕ»  ПАРКУВАННЯ

КМДА також хоче запровадити нові правила паркування на період зими. Знову ж так, — для покращення роботи снігоочисної техніки. Отже, в парні числа місяця слід ставити машини, приміром, на лівій частині вулиці, в непарні — навпаки. Про це інформуватимуть спеціальні дорожні знаки.

Така практика давно поширена за кордоном, але чи буде вона ефективною в Києві? «Я знаю про такий досвід у Гельсінкі. Місцеві комунальні служби вивчають прогноз погоди, розуміють, якщо скоро буде сильний снігопад, техніка виїздить у місто й із першим снігом починає працювати. При цьому на час очікування негоди машини повністю заправлені, готові до роботи й завантажені соляно-піщаною сумішшю. Навіть якщо запровадити в нас паркування по парних чи непарних числах, а снігоочисні машини при цьому будуть без палива й необхідних матеріалів, то хоч і на тротуарах став автівки, нічого не зміниться», — коментує голова «Асоціації прав автовласників» Андрій Воробйов.

•  ДОКИ ІСНУВАТИМЕ  ПРИВІЛЕЙОВАНА  КАСТА ВОДІЇВ,  НІЧОГО НЕ ЗМІНИТЬСЯ»

Професор Київського національного університету будівництва та архітектури Євген РЕЙЦЕН вважає, що проблема не вирішиться, доки немає єдиного органу, який би взяв на себе відповідальність за ситуацію на дорогах. Адже зараз цими питаннями опікуються і Міністерство інфраструктури, й Міністерство надзвичайних ситуацій, і ДАІ, й дорожні служби, й комунальні підприємства. І коли доходить справа до відповідального моменту, крайнього немає. До речі, ніхто з київських чиновників так і не поніс покарання за сніговий колапс у березні. У Києві звільнили лише першого заступника голови КМДА Олександра Мазурчака. А зараз готується рішення щодо його призначення на посаду голови Печерського району.

«Ще одна наша проблема — це старі нормативи, — додає Рейцен. — Тільки зараз готується новий закон про автомобільний транспорт, де мають бути прописані всі нюанси, пов’язані з автотехнікою. 2011 року вийшла постанова Кабміну про переробку цих документів до 2015 року. Переглянути слід 364 документи, які розроблялися десятиліттями. Ця переробка відбувається просто жахливо, бо її доручають нефахівцям. Як тоді можна розраховувати на хороші результати?»

На думку Олександра Сергієчка, починати слід навіть не так із техніки чи правил, як з культури водіїв: «Можна накупити скільки завгодно машин, але якщо водій кине автівку посеред вулиці, снігоочисна техніка не зможе працювати. Доти, доки буде привілейована каста водіїв, нічого не зміниться. Наведу приклад — на вулиці Богдана Хмельницького зупинку автомобілів заборонено, але машини стоять, бо там розташовується «Нафтогаз України». Лише рівність усіх перед законом, відсутність корупції та дисципліна змінить ситуацію. Тоді можна вивішувати таблички про паркування по парних чи непарних числах, ставити заборонні знаки про в’їзд фур у місто тощо».

Єдине, що наразі втішає, це прогноз синоптиків. Поки що в «Укргідрометцентрі» не віщують сильних снігопадів, які були в березні. Аномалії, мовляв, не повторюються двічі...