Лякатиме, але не діятиме?

Днями Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин», який посилюватиме відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Зокрема, тепер стаття 299 Кримінального кодексу України передбачає, що жорстоке поводження з тваринами, вчинене з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього (або щодо двох і більше тварин, повторно чи групою осіб), карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. Відтак жорстоке поводження з тваринами за обтяжливих обставин, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином.

Також Президент направив до уряду зауваження та пропозиції, з огляду на внесені законом зміни. Зокрема, вони стосуються необхідності розмежування компетенції районних,  районних у місті, міських та міськрайонних судів, а також органів Національної поліції України — щоб при розгляді справ щодо жорстокого поводження з тваринами не виникало спорів між суб’єктами владних повноважень. Крім цього, пропозиції стосуються необхідності уточнення складу злочинів нової редакції статті 229 ККУ, бо скоєння злочину в присутності малолітньої і неповнолітньої дитини передбачає різні види покарання. Після підготовки необхідних законодавчих пропозицій вдосконалену редакцію закону повинні внести на розгляд Верховної Ради.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Наталія ВИШНЕВСЬКА, координатор зоозахисної діяльності Національного екологічного центру України:

— Питання посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами назріло давно. І розмір штрафів треба збільшити, і термін ув’язнення за особливі випадки жорстокості до тварин.

Я вітаю підписання закону, але вважаю, що він буде непрацюючим. Справа в тому, що сьогодні в Україні не існує судово-ветеринарної експертизи — на кшталт тієї, яка проводиться при розслідуванні злочинів, скоєних щодо людей. Адже перш ніж довести злочин до суду, потрібні для цього підстави — результати судово-медичної експертизи, щоб спеціалісти оцінили каліцтва, травми чи визначили причину смерті. У нас лікар із ветеринарної клініки може підготувати висновок про те, що причиною каліцтва чи загибелі тварини є насильницькі дії, але це не є доказом у суді. Отже, оскільки в Україні не існує такої експертизи як інституту, то, фактично, всі злочини, які скоєні за 299-ю статтею, можуть розглядатися як адміністративні.

Судово-ветеринарну експертизу мають проводити експерти. Така служба — легалізована, ліцензована — сьогодні діє тільки при Харківській державній зооветеринарній академії. Розслідуючи нещодавній випадок вбивства собаки молотком — цим займається Асоціація зоозахисних організацій України, — наші колеги пройшли всю необхідну процедуру: відвезли собаку в академію на експертизу, заплативши за це 3,5 тисячі гривень, отримали повну судово-ветеринарну експертизу, з якою подали позов про кримінальний злочин. Введення в дію такого інституту — процедура не проста. Знаю, що певні кола зоозахисників працюють над цим, але поки я не бачила жодних напрацювань у вигляді пропозицій.