«Маленький Відень» гідний ЮНЕСКО,

«Це було місто, гідне любові. І хоча воно розташовувалось у провінції, проте навішувати на нього ярлик провінційного було б несправедливістю», — писав про Чернівці уродженець міста, австрійський письменник Ґеорґ Дроздовський. Минуло більше як півстоліття і в музеї письменника ще один визначний чернівчанин, художник Олег Любківський, представив свою виставку. В його картинах ожив той час, коли Чернівці ще називали Czernowits.

«Олег Любківський володіє рідкісним даром розуміння і відтворення неповторного духу оселі, завдяки якому на малому аркуші паперу перед нами постає душа і доля цього будинку», — говорить українська письменниця Софія Майданська. Його твори відомі не тільки на Буковині, а мандрують столичними виставками, представляють мистецтво України у Європі і за океаном, прикрашають приватні колекції шанувальників «Романтичних візій «маленького Відня». Власне, під такою назвою проходила його персональна виставка у Києві два роки тому, але відтоді його мистецький доробок значно збільшився. Невловимий дух старих кварталів Чернівців, пропущений через уяву і талант митця, втілюється у нових творах. «Die goldene Bierne» — назва нової виставки художника. «Золота груша», неіснуючий сьогодні елемент декору одного з під’їздів сецесійного будинку на Головній вулиці, надихнув автора на добірку творів. «Я назвав свою виставку німецькою мовою не для того, щоб додати їй зайвої імпозантності», — говорить художник, — «це рідна мова тогочасного міста, і коли в ньому говорили нею, «груша» була золоченою, а парадний під’їзд, який вона прикрашала, ще не був забитий дошками, і мешканці будинку не заходили у свої квартири з двору». Його погляд на занедбані будинки дозволяє побачити більше — те, що залишилось за фасадом — історію міста і людей, які там жили. Все це містично привабливе для художника і так само притягує шанувальників його мистецтва. Його твори називають унікальним джерелом для пізнання духовної атмосфери минулої епохи Чернівців. Облуплені фасади крамничок колишнього єврейського кварталу, фрагменти вивісок приватних майстерень, ковані сецесійні ворота, напівзруйновані постаменти пам’ятників, чи навіть каналізаційні люки, несуть дух того часу, майстерно втілені на папері Олегом Любківським, передають неповторну атмосферу тогочасного міста.

Усі ці твори та багато інших із вдало підібраними коментарями письменників, літераторів та журналістів, склали цікаву добірку, видану окремою книгою, . «Вдячна Буковина...» («Die Dankbare Bukowina») — таку назву підказав авторові напис на розколотому постаменті пам’ятника «Чорний орел». Колись вдячні буковинці возвели його на честь полеглих воїнів- земляків 41-го полку. Нині він доживає віку як залишок п’єдесталу, але є сподівання на його відродження.

До речі, зараз громадськість Чернівців виношує плани домогтись для історичної забудови передмістя статусу пам’ятки, яка входить до реєстру ЮНЕСКО.