Марісабель думає по-російськи. Поки що...
"Нас п'ятеро дітей у родині. Середній брат зовсім білий - в тата. Я вважалася на батьківщині, в Домініканській Республіці, світлою. А що я все ж таки чорна, відчула тут. І не стільки, навіть, я, скільки дочка в дитсадку. З дітьми було повне порозуміння. А ось дорослі... Довелося забрати"...
Ми познайомилися з привітною молодою матусею, яка нагадувала латиноамериканську Руслану Писанку, в космополітичному "Макдоналдсі". В паузах, коли вона не приборкувала переконливою російською мовою п'ятирічну Марісабель, розговорилися.
- Навчаючись в Одесі, де я отримала диплом лікаря, спочатку завжди віталася з людьми похилого віку й поступалася місцем в автобусі. Й дізнавалася, що я - "дурна". Я посміхалась у відповідь, не знала найуживаніших російських слів та висловів. А потім... Стала як ви...
І знову зауваження невгамовній Марісабель:
- Ось я татові розповім...
- А хто її тато?
- Мій чоловік з Панами, познайомилися в Одесі. Там він закінчує навчання в Одеській державній морській академії.
- А його диплом чогось вартий на Заході? Точніше, в Південній Америці?
- Наскільки я знаю, котуються два українських дипломи: той, що буде в нього, й Київського інституту цивільної авіації.
- Ви схожі на популярну українську телеведучу...
- Я не дивлюся телевізора. У вас показують непристойні фільми. В нас їх кодують або знімають звук у відвертих сценах.
- А латиноамериканські серіали?
- Вони дуже прості та нудні.
- Змінімо тему! Судячи з усього, вам подобається наша кухня.
- Звичайно, - посміхається моя повновида співрозмовниця. - особливо полюбляю кабачки, в нас вони - дорогі. Навчилася з них готувати кілька страв. У нас зазвичай купують напівфабрикати, й нам часто невідомо, що там і як зроблено. А у вас готують з вихідних продуктів. І я навчилася.
Ви підготовані до життя, як ніхто в світі. Й за кордоном, почавши з нуля, дуже швидко розвиваєтеся. Ваша кмітливість викликає захоплення. Щоправда, ви швидко навчаєтеся й поганого.
...Капіталізм привчає переоцінювати задоволення. Неначе всі справи й усе життя - заради задоволення. У вас - не так. Ваші жінки найкращі в світі господарки. Я пройшла добру науку, як господарювати в родині, навчилася заощаджувати.
- А українські чоловіки?
- Ваші чоловіки уважні, але холодні й замкнуті. Й усе ж таки поваги до жінки в них більше, ніж у наших.
- Чому ви розмовляєте з дочкою російською мовою?
- Вона їй наразі рідніша. Свою ще вивчить на батьківщині. - Чи сумуватимете за Україною?
- Ні. Тільки згадуватиму подруг. І дякуватиму за науку.
