Майстер «внутрішнього об’єму»

Кажуть, за радянських часів все в усіх було однакове: пальто, взуття і навіть зачіски. Здається, така зрівнялівка не мала б сприяти креативному розвитку, зокрема, українських перукарів. Та коли Україна стала незалежною, виявилося, що наші перукарі — одні з найкращих у світі.

Завдяки таланту та професіоналізму тих, хто створював українську секцію об’єднання елітних перукарів Intercoiffurre Mondial, і тим, хто сьогодні продовжує їхню справу, за всього-на-всього одне десятиліття українські перукарі серйозно заявили про себе на міжнародному рівні. Тому вони зовсім не лестять ні собі, ні всім нам, стверджуючи, що український національний продукт впливає на розвиток міжнародної моди.

Це твердження, звісно, може спантеличити тих, хто призвичаєний тільки нарікати, але факт залишається фактом: українці впливають на світову моду, не лише вона на нас. Утім, привілей і право диктувати щось світові (чи то моду, чи то політику) дістати не так просто. Спершу потрібні титанічні інвестиції — творчі, професійні... Але тих, хто готовий рухатися вперед, світ, швидше за все, не розчарує.

Успіхи української секції Intercoiffure Mondial (а їх немало) — це великою мірою заслуга Наталії Балабанової, віце-президента секції, фешн-координатора регіону Східної Європи, володарки титулів із поетичними назвами «Лицар Ордена Шевальє», «Творець моди», «Особистість року». З нагоди 10-річчя української секції Intercoiffure Mondial, а також через характерний журналістський інтерес до цікавих та талановитих особистостей «День» поспілкувався з Наталею БАЛАБАНОВОЮ.

— Я виросла на Харківщині. Пам’ятаю, як мої однолітки полювали за модними речами, імпортованими з Угорщини, Чехословаччини, а потім на парадах всі виглядали однаково. Особисто я ніколи на це не купувалася. У мене було власне уявлення про те, як я хочу виглядати. Тому я сама створювала собі образи, а втілювали їх фахівці з ательє мод (адже тоді навіть поняття «дизайнера» у нас не існувало). Прагнення виглядати індивідуально було мені властиво. Коли я приїхала до Києва, мені було 25 років. Моїм вчителем став В’ячеслав Дюденко. Це людина, яка для мене уособлює досвід і професійне зростання. На той час — а йдеться про початок 90-х — В’ячеслав вже видавав спеціальні буклети з технологіями зачісок різних стилів. Це дозволило мені як фахівцеві брати участь у всіляких програмах і створенні фотоколекцій, які просували в українське суспільство модне мислення.

— Яка була перша реакція суспільства?

— Річ у тім, що ми не чекали захопленої реакції. Але в салоні В’ячеслава Дюденка обслуговувалися відомі, авторитетні люди, які займали активну позицію в суспільстві. Вони довіряли стилістам-перукарям, і те, що їм пропонували, ставало своєрідним орієнтиром для оточуючих.

Робота в команді дозволила мені усвідомити правильний напрям професійного руху: окрім того, що треба щодня робити хороші зачіски, необхідно також розширювати рамки своїх інтелектуальних можливостей. Уже тоді ініціювалися майстер-класи, на які з’їжджалися перукарі з усієї України. Ми створювали не просто модні зачіски, але й стилі, напрями. Тому, коли 1994 року поїхали до Риги, нам вже було що показати, адже у нас вже була своя власна база, ми розвивалися відповідно до своїх власних уявлень. Трохи пізніше, після відкриття свого салону «Лінія стилю», я почала створювати шоу-покази і фотоколекції. Й тому до 2000 року (коли й була заснована українська секція Intercoiffure) ми підійшли вже зрілими фахівцями. І саме за цими розробками, які у нас на той момент вже були, нас і запросили до об’єднання елітних перукарів Intercoiffure. Не варто думати, що 2000 року ми були «малятами», яким лише відкрився світ і які тільки починали вчитися. Так, ми всі вчимося, ми постійно перебуваємо в русі, але в 2000 рік ми, безумовно, прийшли особистостями. За 10 років українська команда двічі організовувала шоу на Mondial Performance в Парижі, а мені доводилося тричі брати участь у створенні megatrends від країн Східної Європи.

— Члени Intercoiffure щороку збираються у Парижі, щоб визначити тенденції на рік. Знаєте, це чимось нагадує масонську ложу... Як це відбувається? Який процес створення тенденцій?

— По-перше, проводиться семінар, який визначає, що відбувається у світі кіно, музики, мистецтва, моди, як розвивається простір світу, якому ми маємо запропонувати відповідну його прагненням зачіску. Ця інформація має закритий характер, її по всьому світу збирають агентства-розвідники, а потім продають великим модним корпораціям, кожна з яких ці напрями розвиває по-своєму. Коли тенденції вже названі, кожен стиліст повинен представити власне бачення того чи іншого напряму у вигляді конкретної зачіски. Приходить модель, стиліст оцінює її за категорією «особистість, індивідуальність» і реалізовує одну з тенденцій, пам’ятаючи про те, що кожному обличчю потрібна своя геометрія, а не просто модна зачіска.

— Тобто це не просто модель, це особистість?

— Звичайно, ми не працюємо з манекенами, ми працюємо з особистостями. Коли ви дивитеся на фотографію, ви ж не оцінюєте лише зачіску, ви намагаєтеся зрозуміти, яка ця людина і чи личить їй її образ. Якщо її образ вам близький, ви можете приміряти цю зачіску на себе. Це як закоханість: ти не думаєш, які у нього очі, як він говорить — він тобі просто подобається. Це інтуїтивне тяжіння. Так само і в зачісках. Із тисячі варіантів людина вибирає ту, яка їй личить. Ось для чого всі ці збори, висновки і красиві слова — для того, щоб ви знайшли свою індивідуальність.

— З одного боку — індивідуальність клієнта, з іншого — індивідуальність майстра. Чи важливо для перукаря бути людиною широких поглядів? Врешті-решт, це не першооснова його професії.

— Це важливо і для перукаря, і для кожної людини. Але для перукаря — особливо, адже він мусить за п’ять хвилин визначити статус, настрій, рівновагу людини, структуру його волосся, овал обличчя й, як скульптор, за годину виконати ту роботу, яку скульптор виконує інколи роками. Створити, як говорив Роден, «внутрішній об’єм». Насправді, це цікава професія, яка зобов’язує перукаря бути і психологом, і дипломатом, і художником, володіти основами етики і естетики, вміти підтримати будь-яку розмову, якщо клієнт хоче поділитися своїм наболілим.

— Доводилося чути від вас фразу про те, що члени «Intercoiffure Україна» — патріоти. Перукар-патріот — він який? У чому виявляється його патріотизм?

— 2001 року в мене був вибір: вкласти досить велику суму грошей у те, аби гідно представити Україну на першому для української секції Intercoiffure шоу Intercoiffure Mondial чи купити однокімнатну квартиру, машину або влаштувати собі ще якесь благо. Але для мене було важливо представити світу наше бачення моди, показати, що український перукар є, і його рівень не нижчий, ніж в інших економічно розвинених країнах. Ось що важливо. Саме це я й називаю патріотизмом. Ми не били себе у груди, ми просто зробили те, що вважали за потрібне. Якщо професіонал може конструктивно відстояти свою позицію, то, напевно, це просто гідне поваги.

— У даному випадку ви не просто майстер, стиліст, людина мистецтва, ви намагаєтеся робити бізнес у нашій країні. Президент ветував новий Податковий кодекс, але все таки: як ви оцінюєте цю ситуацію?

— Як на мене, таке неподобство з боку заможних людей виглядає вкрай дивно. Вони намагаються обібрати й без того обібраний середній клас. Тоді як у всьому світі його навпаки підтримують, адже саме середній клас «тримає» всю економіку країни.

Я теж створила свій бізнес, узявши цим на себе певну відповідальність. Щодня мені доводиться непокоїтися про те, а що буде завтра? Але попри все, свій бізнес я не закрию, це неможливо.

— Окрім іншого, в Intercoiffure ви арт-координатор регіону Східної Європи. Чи можна сказати, що в цього регіону, і зокрема в України, є своє, унікальне обличчя в плані стилю?

— Румунія, Угорщина, Росія, Україна, Польща, Македонія, Болгарія — ці країни були об’єднані в один регіон за географічним принципом. Але, звичайно, в кожного з нас — свій шлях розвитку, своя творча думка, свій спосіб реалізації, темперамент, мелодійність у зачісках. Інколи обговорення тих чи інших питань проходить досить активно. Зізнаюся, буває дуже нелегко. Адже в кожної країни — своя культура, уявлення про моду, свої президенти й арт-директори, які, відповідно, мають свою особисту думку.

— Чи розуміє молоде покоління перукарів важливість індивідуального підходу, а не орієнтації виключно на тренди?

— Принаймні, їх цьому вчать. Але коли людина закінчує навчальний заклад, іноді починає гнатися за іноземними технологіями і забуває про важливість класичних методів. Їй хочеться якнайшвидше випробувати цю модну зачіску, яка, скоріше за все, личить далеко не всім. Вона прагне відпрацювати техніку й якісь сміливі рішення, контрасти. Але від фахівця завжди вимагається тверезий погляд, свою техніку необхідно використовувати грамотно. Нехай це смілива робота, але вона має бути технічно бездоганною й завжди індивідуальною щодо клієнта.

— Нещодавно з одним із дизайнерів ми говорили про те, що в нас у суспільстві несправедливо склалося дещо зверхнє ставлення до моди як до «гламурчика». Але мода — я маю на увазі одяг — може впливати на людину на енергетичному рівні, врівноважувати її або навпаки розбалансовувати. А зачіска?

— Із зачіскою те ж саме. Я взагалі не поділяю моду на зачіски, одяг, взуття і так далі Я не працюю конкретно з головою, вухами, очима й носом. Тому й говорю, що перукар — це така особлива професія, яка передбачає цілу систему знань про людину. Якщо перукар не освічений, він не зможе визначити, яка зачіска потрібна клієнтові, не зможе донести своє розуміння до клієнта.

— Тобто, тут важливий психологічний момент: сам перукар має брати на себе відповідальність за вибір зачіски.

— Так, і лише перукар. Він повинен тонко відчути, готова людина на зміни чи не готова. Це дуже тонка і глибока людська психологія, яка зав’язана саме на волоссі. Волосся — це антени в зовнішній світ, а перукар — це людина, яка стикається, можна сказати, з певним таїнством. До речі, природа волосся до кінця ще не вивчена. Якщо у людини поганий настрій, волосся може лягти не так ідеально, як учора, коли життя здавалося йому прекрасним. В той же час, волосся — це своєрідне досьє, воно записує всю інформацію про нас, все, що відбувається в нашому житті. Перукареві доводиться стикатися зі щастям і нещастям, радістю і печаллю.

І одного прекрасного ранку обов’язково захочеться змінити Все. Часто кардинально змінити колір волосся або коротко підстригтися, маючи на увазі повне оновлення у своєму житті. І тоді нам важливо оцінити, наскільки сила наміру цих змін виправдає надії. Злегка натякаю: а може, краще оновити гардероб? Щось яскраве з бутіка...

ДОВІДКА «Дня»

У квітні 2000 року українські перукарі першими серед своїх колег із країн СНД стали учасниками Intercoiffure Mondial — організації, що виступає за підвищення рівня та утвердження престижу перукарського мистецтва, визначає тенденції розвитку зачісок та об’єднує найкращих перукарів усього світу. Об’єднання елітних перукарів було засноване 85 років тому. За словами нинішнього президента Intercoiffure Mondial Клауса Петера Окса, головна ідея фундаторів цієї організації полягала в розвитку моди та мистецтва в усьому світі. Наразі членство в Intercoiffure Mondial мають 60 тисяч перукарів із 55 країн світу. Українські майстри вже двічі успішно представляли свої шоу-програми на події Mondial Performance, яка щороку відбувається в Парижі. Окрім того, чотири наші перукарі входять до складу так званої Artistic Pool — вищої ліги, яка об’єднує креативних майстрів, готових у будь-який момент зібратися в будь-якій точці земної кулі та створити модну колекцію.