Мiнiстерство iнформацiї: вiдомостi про лiквiдацiю пiдтверджуються, але...
Початок на 1-й сторiнцi.
Отже, чи потрібне Україні Міністерство інформації?
Віктор ПЕТРЕНКО, Голова Нацради з питань ТБ й РМ:
— Нині, коли Держтелерадіо виведено з-під контролю Мінінформу, а Зиновій Кулик керує всім державним телебаченням, необхідність у міністерстві відпала. Я пам'ятаю часи, коли Мінінформ намагався перехопити в Нацради низку її функцій, таких, як право розподіляти частоти. Тепер цього не буде.
Микола КАНІШЕВСЬКИЙ, ТІА «Вікна»:
— Міністерство інформації ліквідують? Ще не чув про це. Утім, мені воно аніскільки не було потрібним: я працюю в недержавній компанії. Навіть не знаю, де воно розташоване.
Олександр РОДНЯНСЬКИЙ, генеральний продюсер «1+1»:
— Як керівник комерційного каналу, я не зв'язаний професійно, ясна річ, із Міністерством інформації. А з точки зору людини, причетної до інформації, розумію, що коли у країні є державні ЗМІ, то повинен бути й орган, через який їх фінансують. Інша річ, що це ще питання: чи потрібні державні ЗМІ як такі, з бюджетним фінансуванням, у якому обсязі тощо. Чи всі ЗМІ повинні бути в рівних умовах?
Стосовно Зиновія Кулика особисто, то я не схильний думати, що Мінінформ створено під нього. Просто, як би хто до Зиновія Володимировича не ставився, він за своїм масштабом сам по собі міністерство.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, голова адміністративної ради телеканалу СТБ:
— Необхідність того чи іншого органу, як відомо, визначається його функціями. Донедавна Міністерство інформації України фактично керувало державними телебаченням і радіо, займалося реєстрацією друкованих ЗМІ й розподілом фінансування для друкованих проектів. Тепер, коли ситуація змінилася, побажання голів обласних телерадіоорганізацій щодо ліквідації Мінінформу логічне. Й у президентській адміністрації зі звільненням конкретної людини — Зиновія Кулика — воно вже начебто також не потрібне.
Інша річ, що якби це було не «міністерство правди» — як у нашому випадку, а нормальний орган, провідник інформаційної політики держави — тоді, безумовно, воно було б потрібне Україні й тепер. Такі структури є в багатьох країнах світу, вони інформують громадян про процеси в органах державної влади, укази, закони, випускаючи спеціальні бюлетені. Займаються розповсюдженням інформації про державу за кордоном, активно контактують із зарубіжними журналістами й допомагають їм, захищають права своїх журналістів за рубежем.
Проте, думаю, саме така роль, а не роль розпорядника державного майна в інформаційному просторі, яка була в Зиновія Кулика, навряд чи привабить кого-небудь із чиновників, наближених до виконавчої влади.
№242 17.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
