Молодо — зелено.., червоно.., біло — різнокольорово!

Після розпаду Радянського Союзу втратив монопольну роль загального керівника й організатора молоді Ленінський комсомол. Молодь залишилася немовби безгоспною — без невсипущого ідеологічного ока. І враз виявилася дуже різною — права, християнсько-демократична, націоналістична, ліва, аполітична... Природним шляхом почали виникати неформальні молодіжні об’єднання: не зверху — за допомогою указів і постанов, а знизу — безпосередньо з молодіжного середовища.Зараз в нашій країні немає єдиної молодіжної організації, членство в якій було б обов’язковим для кожної молодої людини. Але є Український національний комітет молодіжних організацій з невиразною абревіатурою УНКМО (але всі абревіатури такі). Комітет як частина світового молодіжного руху створений за образом і подобою аналогічних комітетів в європейських демократичних країнах. Він об’єднує молодіжні організації на будь-який смак і колір, і кожний молодий українець може знайти своїх однодумців у тому чи іншому молодіжному русі. Крім того, цей комітет діє ще й я

к важлива складова частина світового українського молодіжного руху. Нещодавно, в серпні, спільними зусиллями УНКМО і діаспорських молодіжних організацій було скликано Світовий конгрес українських молодіжних організацій (і знову не дуже симпатично — СКУМО). Але суть не в назві, а в змісті. Це була дуже корисна молодіжна тусовка з розмаїттям різних (аж до полярних) думок. Нові форми роботи з молоддю — в розвитку. Відчувається, щоправда, іноді синдром класичної комсомольської заорганізованості, «надування щік». Але головне — є бажання пошуку цікавих шляхів роботи з молоддю.Ми починаємо знайомити молодих читачів із молодіжними рухами України: їхніми структурою, лідерами, програмами, планами. Пропонуємо матеріал, за яким можна скласти перше враження, що ж це таке — нові молодіжні організації, і чого чекають від них молоді люди. Дуже хотілося б, щоб, незважаючи на трохи сухуватий виклад фактів, ви відчули, наскільки це потрібно молоді України.

Оксана ЦИКОВА, голова «Молодої Громади»:

— На сьогодні дуже важливим є об’єднання молодіжних сил України та українських рухів близького та далекого зарубіжжя. Єднання через вільне висловлювання будь-якою молодіжною організацією свого бачення подальшої стратегії розвитку молодіжної політики. Різноманітність думок призводить до декількох конструктивних концепцій вирішення однієї проблеми. Я докладу до цього максимум зусиль задля поліпшення життя молоді України.

Юрій КРИВОРУЧКО, голова «Молодої України», народний депутат України:

— IV Конгрес українських молодіжних організацій — наймасштабніший молодіжний захід за роки незалежності. Рівень організаційної сфери та доповіді учасників демонструють зрілість молодіжного руху України. Присутність на заході вищих посадових осіб держави і представників політикуму була взаємокорисною і для влади, і для делегатів Конгресу. Робота IV СКУМО, не зважаючи на емоційність молодих людей, що належать до різних, іноді протилежних політичних таборів, в цілому проходила конструктивно, зважено й коректно. Ідея консолідації, про необхідність якої так багато сьогодні говорять, вперше була реалізована саме в молодіжному середовищі. Приємною особливістю був загальний фон акції, де панував дух державності й патріотизму.

Олександр СТАРИНЕЦЬ, голова ЛКСМУ народний депутат України:

— Держава не повинна стояти осторонь розв’язання молодіжних проблем. Державна молодіжна політика має бути такою, в якій би знайшли відображення інтереси різноманітних соціальних прошарків молоді. Шкода, що такої цілісної, науково обгрунтованої, об’єднаної однією стрижневою метою, наповненою ідейним змістом системи державної роботи з молоддю у нас немає. Пріоритетними напрямками діяльності лівих молодіжних організацій (зокрема — ЛКСМУ) є сприяння зайнятості молоді, створення умов для набуття молоддю освіти, соціальна підтримка сільської молоді, а також підтримка тих, хто її потребує: сиріт, інвалідів, осіб із багатодітних сімей тощо. Не можна обминути необхідність правової та інформаційної підтримки юнаків та дівчат, проведення роботи з профілактики наркоманії, правопорушень, захворювань на СНІД. Організація дозвілля молоді та робота з її оздоровлення також є пріоритетними напрямками нашої роботи.

Олександр ЯРЕМА, голова ХДМУ:

— Молодіжний рух України, на відміну від партійних політиків, на сьогоднішній день прагне замість конфронтації знаходити спільну мову з багатьох гострих питань. І те, що IV СКУМО об’єднав фактично всі молодіжні організації як політичного, так і неполітичного спрямування — від лівих до правих — свідчить про великий потенціал молодих політиків. Жвава дискусія, яка, втім, ніколи не переходила критичної межі, вказує на потребу представників різних молодіжних і дитячих організацій об’єднувати свої зусилля для вирішення проблем конкретної молодої людини. Розв’язання соціальних питань, які сьогодні особливо гостро стоять перед молоддю, — ось та об’єднуюча основа для докладання зусиль організованого молодіжного руху, що й було визначено Конгресом.

Наталя АДАМІШИНА, офіс-менеджер:

— Я не перебувала в комсомолі: коли підійшов час вступу, комсомол вже ніби як розпався. Але коли ми були жовтенятами, піонерами, то, відкинувши ідеологічну основу, це було непогано: ми були чимось захоплені, зайняті. Зараз же молодь фактично покинута напризволяще — звідси і зростання злочинності, наркоманії; молоді люди не знають куди себе приткнути. Я за те, щоб її не залишали без уваги, щоб кожна молода людина могла знайти свій інтерес у цих організаціях. Безумовно, молодіжні організації потрібні, але молодь повинна йти до них добровільно, у жодному випадку не з примусу. І обов’язково повинен бути вибір, щоб людина могла вибрати, що їй до душі. Ці організації повинні існувати не тільки для галочки, а активно заявляти про себе; їхня робота має активно висвітлюватися в пресі, популяризуватися задля широкого залучення молоді — адже багато хто і не підозрює про їхнє існування.

D.J. ГРИБОЄДОВ (D.J.’s Afterwork), 24 роки:

— Молоді потрібно створювати умови задля того, щоб, об’єднуючись за спільними інтересами, вона самовдосконалювалась. Найліпше з цим, на мою думку, може впоратись молодіжний організований рух. В організаціях молоді громадяни не тільки цікаво проводять вільний час, вони мають можливість покращити загальнолюдські моральні якості, набути зв’язків, що стануть їм у пригоді в майбутньому.

D. J. FINN (D. J.’s Afterwork), 22 роки:

— Високий рівень молодіжної наркоманії, злочинності та безробіття — це наслідок недостатньої підтримки державою організованого молодіжного руху. Молодь опинилася в повній безвиході, замість того, щоб бути рушійною силою суспільства. Прикро, що молодь сприймають як проблему на рівні пенсіонерів і калік.

Руслан КОВАЛЬЧУК, 23 роки, студент:

— Я вважаю, що свідомо брати участь у роботі молодіжних організацій можуть молоді люди певного рівня освіти, певної громадської свідомості. Можливо — студенти, бо вони більш відповідально ставляться до тих процесів, котрі відбуваються в країні. Чим вищий рівень освіти, освіченості, тим більше людина відчуває себе громадянином своєї країни. Свідомий потяг до будь-якої організації може бути в разі, якщо молода людина чітко визначила для себе, що саме приваблює її у цій організації.

№193 09.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»