«Можливо, у березні суд винесе вирок»

«День» продовжує слідкувати за судом над українцями, яких російські слідчі звинувачують в участі у Першій чеченській війні. 8 лютого судові засідання у справі поновилися після двотижневої перерви. Паузу робили, щоб провести медичну експертизу і так встановити, чи страждає психічними розладами Станіслав Клих. Медики визнали українця осудним, процес продовжили у швидкому темпі – цього тижня засідання планували проводити щодня. Нагадаємо, справу розглядає суд присяжних у Верховному суді Чеченської Республіки у Грозному.

Наприкінці напруженого для фігурантів процесу тижня «День» зв’язався з адвокатом Миколи Карпюка Доккою Іцлаєвим і дізнався про розвиток ситуації.

«ЗМОГЛИ ПОПРАЦЮВАТИ ПОВНОЦІННО ТІЛЬКИ ОДИН ДЕНЬ»

– Що відбувалося на засіданнях у справі Миколи Карпюка та Станіслава Клиха цього тижня?

– Був складений щільний графік роботи. Судові засідання були намічені на кожен день. Однак, відбудеться судове засідання чи ні – залежить від кількох факторів. Зокрема, зараз суд допитує свідків і потерпілих, які перебувають в інших регіонах Росії, за допомогою відеоконференцзв’язку. У нас були випадки, коли не могли організувати зв’язок з судами інших регіонів. Також були випадки, коли в суд не приходили потерпілі. Ось на цьому тижні троє потерпілих не з’явилися. Відповідно, суду довелося оголосити перерву. У підсумку ми змогли попрацювати повноцінно тільки один день, коли допитали чотирьох потерпілих. А загалом на цьому тижні ми допитали шістьох потерпілих.

– Хто є потерпілими у справі? Які докази провини Миколи і Станіслава вони висувають?

– Потерпілими визнані родичі 30 військовослужбовців, загиблих у ході військових дій у Грозному у 1994-1995 роках, і ще 13 військових, поранених у той період.

Потерпілі беруть участь у судовому розгляді у силу законодавства – передбачається, що держава діє в їх інтересах, коли залучає до відповідальності винних, якими зараз опинилися Микола і Станіслав. Доказів їх участі у тих подіях, крім їх показань, підписати які їх змусили під тортурами і погрозами розправи над членами їхніх родин, і показань свідка Малофєєва, громадянина України, засудженого у Росії за грабіж і вбивство, немає. При цьому показання Малофєєва суперечать навіть загальновідомим історичним подіям. Є багато протоколів допитів Малофєєва. Але Миколу він вперше назвав тільки після того, як 17 березня 2014 року мого підзахисного затримали у Росії. Станіслав теж з’явився у його показаннях після того, як приїхав у Росію і був затриманий.

Під час допитів військових, які були у полоні у той період у Чечні, вони назвали тільки ім’я Олександра Музичка, тобто Сашка Білого, і «Олега», який з ним був. Інших українців потерпілі і свідки не бачили. Миколи і Станіслава також ніхто з них не бачив. Крім того, наших підзахисних звинувачують в участі у боях з автоматами в руках. Тобто їх жертви повинні були мати виключно кульові рани. Але майже всі загиблі померли у результаті мінно-вибухових травм і опіків. Крім того, час і місця загибелі військовослужбовців не відповідають часу і місцям, коли і де, за версією слідства, були наші підзахисні.

«НА ПРИСЯЖНИХ НАВРЯД ЧИ БУДУТЬ ТИСНУТИ»

– Яка зараз кількість присяжних? Фіксуєте якісь прояви тиску на них?

– Присяжних у нас 16, з них 12 основних і чотири – запасні. Суду для винесення вердикту потрібно 12. Так вимагає закон. Тому, якщо до кінця судового розгляду їх залишиться не менше 12, цього буде достатньо. Поки у нас немає фактів чинення тиску на присяжних у зв’язку з розглядом справи. З іншого боку, відкрито у судовому засіданні тиснути на них навряд чи будуть, оскільки це не залишиться непоміченим захистом.

– Як підключають свідоцтва, зібрані в Україні?

– На жаль, це питання поки не вирішене. Зібрані в Україні докази мають відправитися до Росії у відповідь на запит від слідчого. Ми, захисники Миколи і Станіслава, звернулися до відповідних органів влади України, щоб копії цих документів передали і нам. Сподіваюся, що отримаємо їх.

– Коли наступне засідання у справі?

– Воно заплановане на вівторок, 16 лютого. Суд продовжить допити потерпілих та свідків.

«МИКОЛА У ХОРОШОМУ СТАНІ, НАМАГАЄТЬСЯ ПІДТРИМУВАТИ ФОРМУ»

– Який стан Миколи Карпюка і Станіслава Клиха?

– Позавчора я був у СІЗО, бачив Миколу. Ми досить довго сиділи, обговорюючи справу. Він у хорошому стані. У камері займається спортом, тобто намагається підтримувати форму.

Я маю намір подати клопотання про проведення повторної експертизи по катуванню Миколи електричним струмом. Експерт, який проводив попередню експертизу, зафіксував на тілі Карпюка два шрами, рубця, що, як стверджує мій підзахисний, утворилися після тортур струмом. Це – місця, де до його тіла приєднувалися дроти зі струмом. Експерт вказав, що немає методик для визначення, чи утворилися ці шрами від катування струмом. Вважаю, що експерт не володів достатніми знаннями у цій області, тому буде нове клопотання про експертизу. Втім, і проведена експертиза дала свій результат: на тілі мого підзахисного виявлені шрами, яких не було 21 березня 2014 року, тобто, до тортур.

– Коли можна очікувати винесення вироку?

– Оскільки судові засідання зриваються з різних причин, у тому числі і через неявку потерпілих і свідків або з технічних причин, сказати точну дату, коли може відбутися вирок, складно. Можливо, до кінця березня суд вийде на вирок.

– Сьогодні – зустріч міністрів закордонних справ країн «нормандської четвірки». Як міжнародна громадськість, зокрема завдяки цій події, може допомогти Миколі Карпюку та Станіславу Клиху?

– Звичайно, важливо постійно звертати увагу учасників міжнародних зустрічей на цю проблему, домагатися її вирішення у рамках домовленостей по Донбасу. Обмін «всіх на всіх», про що навіть недавно говорив президент Росії Володимир Путін, був би найшвидшим способом вирішити це питання.

ДОВІДКА «Дня»

Українців Миколу Карпюка і Станіслава Клиха викрали і ув’язнили на території Російської Федерації більше року тому. Їх обох звинувачують в участі у бойових діях на території Чеченської Республіки у 1994-1995 роках, зокрема, в убивстві російських військових і створенні банди. Українцям загрожує від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.