Можна «дихати глибше»?

Наскільки чиста вода в озері вашого спального масиву? А наскільки безпечним повітрям ви дихаєте біля будинку чи офісу? Важливо і навіть трохи лячно мати повну картину того, скільки чадного газу, діоксиду азоту та формальдегідів міститься в повітрі чи скільки небезпечних бактерій — у воді.

Ініціатива Kyiv Smart City працює над новим проектом «Екодатчики». Він передбачає, що в кожному районі Києва встановлять пристрої, які визначатимуть якість води та повітря. Відстежити цю інформацію можна буде в режимі реального часу. Крім датчиків, у місті запрацюють стаціонарні пункти детального аналізування, мобільні лабораторії, засоби зв’язку з центром обробки даних та ресурси для верифікації інформації.

СТАНДАРТІВ ПО ЗАБРУДНЕННЯХ НЕМАЄ

Наразі експерти вивчають, який тип датчиків найкраще працюватиме в столиці. Наступного року почнеться розробка документації для впровадження проекту. Тож доведеться почекати. А заодно й ретельніше підготуватися. Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко розповів, що наразі в Україні немає стандартів і норм, за якими можна визначати, які показники вмісту шкідливих речовин вважати завищеними, а які — заниженими.

«Річ у тім, що торік прем’єр-міністр Володимир Гройсман ухвалив рішення та підписав низку документів щодо декомунізації, — продовжує еколог. — У зв’язку з цим скасували радянські стандарти про гранично допустиму концентрацію, які визначали норми вмісту певних шкідливих речовин і рівень забруднення води чи повітря. За ці порушення Державна екологічна інспекція могла штрафувати підприємства чи інші об’єкти. Зараз ця система не працює. Нові норми про гранично допустиму концентрацію не прийнято, а старі скасовано. І в цьому винен не лише процес декомунізації, як я розумію. Це зроблено ще й на догоду бізнесу».

Володимир Борейко підтримує проект «Екодатчики», але вважає, що він працюватиме скоріше як інформаційна кампанія, що покаже загальну екологічну ситуацію в місті. Це теж добре. Хіба часто ви заходите на сайт Центральної геофізичної обсерваторії, котра контролює якість води та повітря в Києві та інших регіонах країни? Щоб проаналізувати низку таблиць із цифрами на її веб-сторінці, треба витратити чимало часу. Загальну інформацію обсерваторія практично не оприлюднює. Лише вивчивши всі розділи її сайта, знаходимо, що, приміром, у Києві якість повітря контролюється на 16 постійних постах, відповідні заміри проводяться три-чотири рази на день. У вересні рівень забруднення повітря характеризувався як високий. Стан повітря перевіряли за показниками по 20 домішках. Це означає, що ми вдихаємо в кілька разів більше, ніж прийнятно, чадного газу, формальдегідів та інших шкідливих речовин, небезпечних для здоров’я.

Таке перевищення кількості небезпечних домішок у повітрі експерти Центральної геофізичної обсерваторії спостерігають протягом останніх чотирьох років. При цьому в установі визнають, що їхня система моніторингу є недосконалою та застарілою. Передусім варто збільшити кількість постів для моніторингу, адже місто за останні два десятиліття значно зросло через нові житлові масиви Позняки, Харківський, Троєщина та Борщагівка, на місці яких раніше були пустирі.

«КИЯНИ ЗМОЖУТЬ ДІЗНАТИСЯ, ДЕ КРАЩЕ ЖИТИ»

Готуючись до проекту «Екодатчики», фахівці Kyiv Smart City провели власне дослідження водойм столиці. Усього дослідили 74 об’єкти в 35 різних локаціях. «Дослідження складалося з декількох етапів. Збір даних для отримання лабораторних висновків тривав близько десяти днів. Команда визначала маршрут, на якому брала зразки води. На кожному пляжі ми оглядали берегову лінію, оцінювали наявний рівень безпеки на території, — йдеться на сайті Kyiv Smart City. — Відповідно до отриманих результатів бактеріологічного дослідження, показники якості води виявились невтішними. Жодна з популярних серед відпочивальників водойм не пройшла тест на відповідність санітарно-епідеміологічним нормам, що є чинними в Україні. До позитивних результатів можна хіба що зарахувати відсутність патогенних ентеробактерій».

Така невтішна ситуація доводить: Києву потрібен сучасний моніторинг за станом води та повітря. Недарма кажуть, що поінформований — значить, убезпечений. Також потрібен план дій від міської влади стосовно того, як змінити невтішну екологічну картинку.

У громадській організації «Всеукраїнська екологічна ліга» основними причинами погіршення стану довкілля в Києві вважають вирубку зелених насаджень під забудову, забруднення повітря викидами транспорту, забруднення води через неконтрольовані викиди підприємств, переповненість сміттєзвалищ тощо. Звісно, вирішувати ці проблеми треба комплексно. Моніторинг київських активістів стане сигналом для влади — яким районам столиці негайно потрібна екологічна допомога.

«Маючи дані, приміром, про те, де повітря найбрудніше, міська влада може збільшити в цих місцях кількість зелених насаджень, інакше продумати транспортні розв’язки, щоб принаймні діти не дихали таким повітрям біля шкіл і дитсадочків, — вважає Ірина Ставчук, голова правління Центру екологічних ініціатив «Екодія». — По-друге, кияни зможуть дізнатися, де краще жити. І це сигнал для міської влади, що треба розробляти й вживати певних заходів у районах, забруднених найбільше. Цей проект дасть свої результати. До речі, щось схоже запровадив «Грінпіс» у Росії. Для Москви створили інтерактивну карту забруднень у різних районах, зібрали дані, які захворювання виникають через це. Тобто інформування стало першим кроком. Далі громада почала про це замислюватися й вимагати від чиновників певних дій. Але вийшла цікава ситуація. Ця мапа «Грінпіс» базувалася на даних, опублікованих в інтернеті місцевою владою. Як тільки почали її розповсюджувати, влада закрила доступ до цієї інформації».

Сподіваємося, київська влада використає дані активістів грамотніше.