«Мріють повернутися на передову»

Під час активних воєнних дій Вінницький військово-медичний центр Центрального регіону щотижня приймав по два санітарні літаки «ВІТА», а це щонайменше 30—40 поранених бійців із зони АТО. Нині, під час так званого перемир’я, кількість пацієнтів не зменшується, та й поранення залишаються досить серйозними.

«95% бійців потрапляють до нашого закладу у важкому стані, — констатує начальник операційного блоку Вінницького військово-медичного центру підполковник медичної служби Анатолій Ордатій. — Нині у закладі перебуває 194 бійці із зони АТО. У більшості — осколочні поранення від «Граду» чи «Смерчу». Кульові поранення практично не зустрічаються. Це говорить про те, що ближнього бою немає, а снайпери не задіяні. Обстріли ведуть здебільшого важкою артилерією».

П’ять операційних працюють на повну потужність. Реанімація й операційний блок «забиті». У палатах по троє бійців. Але є й по одному — це здебільшого важко поранені. Серед них 23-річний Ярослав Стеців із Львівщини. Він потрапив до Вінницького військово-медичного центру із зони АТО ще 29 серпня. Фаховий військовий — командир відділення аеромобільної десантної бригади тривалий час боровся за життя. Втративши нижню ліву кінцівку, хлопець таки переміг смерть.

«Не хочу згадувати, як усе було, але знаю напевне, що вижити мені допомогла материнська любов і віра в те, що Україна переможе», — переконує Ярослав. Мати героя, пані Леся, не відходить від сина і, хоча зараз він почувається нормально, не приймає пропозиції від рідних замінити її на «бойовому» посту. Жінка зізнається, що сину всього вистачає. Його часто відвідують волонтери, приносять подарунки, навіть страви на замовлення готують, але вдома йому було б краще. Однак про повернення додому Ярослав не думає. Попри ампутовану ногу, він хоче повернутися на військову службу і продовжити захищати Україну.

«Такі, як цей хлопець, усі наші пацієнти, — зізнається помічник начальника Військово-медичного центру Віталій Колесюк. — Часто у розмові з волонтерами, які приносять їм малюнки, сувеніри, квіти, вони діляться своїми мріями. І знаєте, про що мріють? Повернутися до своїх побратимів на передову».

Щоб бажання поранених героїв здійснилися якнайшвидше, вінницькі медики не покладають рук. Вони вже забули, що таке вихідні чи повноцінний сон. Нещодавно їм на допомогу прийшли їхні колеги із санаторію «Радон», що у Хмільнику на Вінниччині. Вони запропонували перевести пацієнтів, які мають задовільний стан здоров’я, на реабілітацію в їхній заклад, причому абсолютно безкоштовно. Нині це питання розглядається керівництвом.