«Милосердя» від влади

Виселення книгарень, захоплення майстерень художників, приміщень лікарень — такі дії столичної влади останнім часом в Києві стали чи не звичним явищем. Нині ж апетити київських чиновників настільки зросли, що тепер вони добралися й до приміщень інвалідних організацій, особливо тих, які розташовані в центральних районах столиці.

Київська асоціація інвалідів з церебральним паралічем налічує 600 членів. Ця організація об’єднала людей, котрих хвороба прикувала до інвалідного візка. Завдяки своїй асоціації, вони живуть більш-менш повноцінно — спілкуванню сприяють вечори відпочинку, комп’ютерний клуб, різноманітні заходи. І ось влада винесла вердикт — інвалідам потрібно залишити приміщення, яке вони вже 16 років займають на Констянтинівській, 21.

— Тут у 1991 році рішенням Київради нам було виділено приміщення площею близько тисячі квадратних метрів, в якому розташовуються офіс та дочірні підприємства — кафе, перукарня, ательє по ремонту одягу та взуття. Всіма цими послугами інваліди користуються безкоштовно, — розповідає президент Київської асоціації інвалідів з церебральним паралічем Валерій Скрипський. — А ще ми ніколи не просили допомоги у влади — організація виживала тільки за рахунок дочірніх структур. Та й орендну плату платимо далеко не пільгову, як дехто вважає, а 12 тисяч гривень щомісячно.

За словами пана Валерія, 22 травня минулого року в них закінчився договір оренди. За три місяці до його закінчення асоціація подала документи на продовження терміну оренди, на що інваліди отримали відповідь: сесія Подільської райради Києва 1 березня прийняла рішення про продаж приміщення з аукціону.

— Виникає запитання — якщо районна влада вирішила продати цю будівлю, то чому не запропонували її викупити нам, адже, згідно із законодавством, ми на це маємо першочергове право? — дивується пан Валерій.

Як стверджує Валерій Скрипський, приміщення на Констянтинівській, 21 в жовтні минулого року продали товариству «Консініум» (як він вважає, підставній фірмі, народженій з легкої руки одного з депутатів Київради). Після численних пікетувань мерії та Подільської райдержадміністрації асоціація інвалідів звернулася до суду, який до закінчення розгляду справи призупинив процедуру викупу будівлі. Чим закінчиться судовий процес, поки що невідомо, але пан Валерій все ж таки не втрачає оптимізму й сподівається, що справедливість восторжествує, навіть незважаючи на сумні приклади «колег по нещастю.

— Наприклад, у міської організації інвалідів «Івар» забрали приміщення, гаражі, де вони ремонтували спеціально обладнані автомобілі з ручним керуванням. І така тенденція «оббирання» людей з обмеженими можливостями в Києві продовжується. Це у нас велика організація, яка ще може протистояти, з іншими розправляються швидко, — констатує Валерій Скрипський.

За словами начальника управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Ірини Голубєвої, проблеми з власністю виникли не тільки в Київської асоціації інвалідів з церебральним паралічем та міської організації «Івар». До цього переліку ще потрапив Республіканський будинок звукозапису та друку, який з 1934 року виготовляє газети, журнали, книги та іншу літературу для людей з обмеженими можливостями і приміщення якого понад 30 років розташоване в провулку Шевченка, 14. Незважаючи на надані підтверджуючі документи, йому відмовлено у видачі свідоцтва на право власності на будівлю. А також — Київське міське товариство інвалідів «Аліса», яке майже рік не може вирішити питання оренди земельної ділянки.

Цікаво, голосуючи за подібні рішення, чи пам’ятають депутати Київради (та районних у місті Києві рад) про президентський указ, який забороняє виселяти інвалідні організації з їхніх приміщень?

КОМЕНТАР

Володимир БОНДАРЕНКО, депутат Верховної Ради України:

— З того часу, як столичну владу очолив Леонід Черновецький, у Київраді з його «легкої руки» сформувалася так звана більшість, куди увійшли депутати блоку Черновецького та представники деяких інших політичних сил. Саме завдяки цій більшості позитивно вирішуються земельні питання та питання власності. Таким чином, у киян за невеликий термін часу вкрадено тисячі гектарів землі, включаючи Жуків острів, Голосіївський ліс, зелені зони парків та схилів Дніпра. Також у центрі столиці вже не існує книгарень та магазинів — «Українські ласощі», Центрального гастроному, магазину «Медок» та багатьох інших — до яких звикли мешканці міста. Натомість з’являються торгові центри із дорогим закордонним одягом та офіси комерційних структур. Цинізм нинішньої київської влади вже дійшов і до того, що почали відбирати приміщення й у інвалідних організацій. При цьому ігноруються такі святі поняття, як милосердя й обов’язок кожного допомогти людям з обмеженими можливостями. Тут мені пригадуються рядки із відомого вірша Михайла Лермонтова про незрячого, який просить милостиню: «И кто-то камень положил в его протянутую руку». Переконаний, руйнування Києва може зупинити лише зміна столичної влади — перевибори міського голови та Київради.