На користь російських силовиків

Після моніторингу Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) та Регіонального центру прав людини правозахисники заявляють про десять випадків конфіскацій квартир. Ще 15 родин отримують погрози і вказівки звільнити свої помешкання. Такі події сталися в Сімферополі, Севастополі та Феодосії.

Окупаційна влада розглядає такі квартири як майно Міноборони Росії. З осені 2014 року «житлові комісії» відстежують помешкання українських військових. До них входять дільничні поліцейські, представники Міноборони Росії та квартирно-експлуатаційних частин. Комісії зламують двері, замінюють замки і поселяють, «як правило, офіцерів ФСБ Росії».

Юрист УГСПЛ Максим ТИМОЧКО цитує свідчення військового, який наразі служить в Одесі. Юрист не розкриває його імені з міркувань безпеки його рідних у Криму. «На початку червня до нас почала надходити інформація, що колишні службові квартири військових Збройних сил України відвідують комісії. Вони перевіряли, чи проживали в них власники. 22 червня о 12.00 мій товариш розповів по телефону, що з моєї квартири... виносять речі. Чоловіки у військовому одязі завантажували їх у КАМАЗ із військовими номерами. Замки на вхідних дверях вибили й поставили нові. На прохання адвоката, який представляв наші інтереси, представники силових структур відмовилися представитись і пред’являти документи, на підставі яких вони діють», — ідеться у свідченні українського військового.

«Наша родичка, яка проживала у квартирі, тричі викликала поліцію. Наряд приїжджав, але жодним чином не реагував на ситуацію. Так само місцевий дільничний протягом усього часу пограбування стояв осторонь і не вчиняв жодних дій на захист нашої власності. Станом на 24 червня у квартирі мешкає представник ФСБ Росії. Документи на вселення або посвідчення особи він відмовився представити», — цитує військового Максим Тимочко. У цьому будинку відбулися ще два факти конфіскації квартир.

Правозахисники зазначають, якщо постраждалий подає до поліції заяву про злочин, то отримає відмову у відкритті кримінальної справи.

«Ця квартира справді належить до федеральної власності. Квартиронаймач, який є військовослужбовцем України, полишаючи для подальшої військової служби в Україні, не здав цю квартиру у встановленому квартирними органами Міністерства оборони порядку», — йдеться у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 червня відділку поліції Київського району Сімферополя.

БЕЗКАРНОСТІ НЕ БУДЕ

Максим Тимочко наголошує, що до анексії квартири видавались на підставі ордерів або передавались у власність на підставі свідоцтв. Відтак українські військові, члени їхніх родин законно володіли цим майном.

«Військові просили своїх рідних, друзів, сусідів доглядати за цим майном, сплачувати комунальні послуги. Бо вони сподівалися, що через якийсь час знову зможуть жити в цих квартирах разом зі своїми родинами, коли повернуться до Криму», — каже він.

Міжнародне гуманітарне право забороняє експропріацію чи знищення майна без воєнної необхідності. Яка воєнна необхідність у діях російської влади — важко сказати, вважає юрист Регіонального центру прав людини Віталій НАБУХОТНИЙ. При цьому він нагадує, що на півострові не було активних бойових дій.

«Стаття 3 Женевської конвенції (ЖК) забороняє пограбування та репресії стосовно осіб, які перебувають під її захистом. Так само стаття 53 ЖК захищає як державну, так і приватну власність. А в статті 46 Гаазької конвенції йдеться, що честь і сімейні права, життя окремих осіб та приватна власність, так само як і релігійні переконання й відправлення обрядів віри, повинні дотримуватися», — пояснює Віталій Набухотний.

Він називає факти конфіскацій квартир воєнним злочином, відповідно до ст. 8 Римського статуту. А такі злочини російських військових і посадовців цікавлять Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Правозахисники переконані, що Росія та її посадові особи відповідатимуть за провадження такої політики.

Максим Тимочко наголошує, що УГСПЛ не залишать цих дій безкарними і стежитиме, щоб відповідна інформація надходила не лише до правоохоронних органів України, а й до міжнародних інстанцій. Зокрема, до Міжнародного кримінального суду та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Тим часом базована у Києві прокуратура Автономної Республіки Крим закликає кримчан, які втратили майно через анексію, надсилати офіційні звернення для розслідування. «Прокуратура Автономної Республіки Крим розслідує кримінальне провадження за фактами умисного пошкодження і знищення майна, незаконного привласнення, розтрати і заволодіння окупаційною владою Криму як державним майном, так і майном приватних осіб», — ідеться в повідомленні кримської прокуратури.

У відомстві просять звертатися до їхнього київського офісу за адресою: вул. Ділова, 24. Про такі факти можна також повідомляти за телефоном: (044) 569-73-57 або електронною поштою: prok.ark @ark.gp.gov.ua.

У прокуратурі обіцяють вжити «всіх можливих заходів для захисту порушених прав громадян на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і притягнення до відповідальності винних осіб».

Постраждалі можуть домогтись компенсацій в ЄСПЛ, каже Віталій Набухотний. Він пояснює, що для цього все ж таки необхідно звертатись до окупаційних органів. «Судді ЄСПЛ у справах окупації північного Кіпру сказали, що потерпілі мають використовувати окупаційні суди як першу та другу інстанції. Якщо людина не зробить цього, а одразу звернеться до суду в Страсбурзі, то він на стадії розгляду прийнятності справи може сказати, що заявник не використав усіх засобів на «національному рівні». Інколи можна звертатись безпосередньо до ЄСПЛ, але це визначає адвокат. Постраждалому в будь-якому разі потрібно звертатись до адвоката», — каже Віталій Набухотний.

За його словами, ЄСПЛ покладав відповідальність за порушення права власності на країну-окупанта. «Людина, яка переїхала з північного до південного Кіпру, не могла користуватись правом власності. Судді в такому разі сказали, що за це відповідальність несе Туреччина», — каже юрист і додає, що з деокупацією півострова там відновиться status quo у майнових правах, який існував до анексії Криму.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ

Водночас правозахисники закликають український уряд та Міноборони України забезпечити тимчасовим службовим житлом українських військових та їхні родини. «Українське законодавство передбачає надання службового житла. Але через відсутність коштів у бюджеті такі програми не фінансуються. За три роки можна було б вирішити питання», — каже Максим Тимочко.

Він нагадує, що принципи ООН з питань реституції житла і майна біженців та переміщених осіб зобов’язують Україну приділяти першочергову увагу праву на реституцію.