Наш внесок у список ЮНЕСКО

«Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі й України»

Це 8 неповторних дерев’яних храмів на території України: 4 — у Львівській області, по 2 — в Івано-Франківській і Закарпатській областях, а також 8 храмів у Польщі. Власне, йдеться про собор Св. архістратига Михаїла в с. Ужку (1745 р.) та церкву Вознесіння Господнього (Струківської) в с. Ясіні (1813—1824 рр.) на Закарпатті; про церкву Різдва Пресвятої Богородиці в с. Нижньому Вербіжі (1808 р.) та церкву Святого Духа в м. Рогатині (1598 р.) на Івано-Франківщині; про церкву Св. Юра в м. Дрогобичі (1670—1678 рр.), церкву Пресвятої Трійці в м. Жовкві (1720 р.), церкву Святого Духа в с. Потеличі (1502—1600 рр.), церкву собору Пресвятої Богородиці в с. Маткові (1838—1902 рр.) на Львівщині. Ці храми представляють гуцульський, галицький та бойківський типи архітектури. Нагадаємо, коментуючи зазначену радісну подію, експерти наголошували: надалі необхідно вести правильну пам’яткоохоронну політику, дотримувати правил і технологій реставрації, позбавити споруди дисгармонійного «спадку» сучасників.

Детальніше про храми читайте у «Дні» №109, 112  та 140 цього року, дивіться інфографіку, відео та віртуальну екскурсію до Рогатина на сайті «Україна Incognita».

Петриківський розпис

У грудні до Списку нематеріальної культурної спадщини людства було включено перший український об’єкт. Нагадаємо, петриківський розпис має джерелом стародавнє настінне малювання й оздоблення хатнього інтер’єру, поширене на Дніпропетровщині, Поділлі, Буковині у ХVII столітті. Присвоєння нового статусу дозволяє розраховувати на міжнародну підтримку щодо збереження й розвитку петриківського розпису, зокрема й фінансову. «Таку можливість передусім необхідно надати громаді Петриківки, саме вони є власниками права на цей бренд», — наголошує голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод. Надалі Петриківка має стати місцем для масштабних культурних подій.

Детальніше про петриківський розпис читайте у «Дні» №№224, 228 та в новинах на нашому сайті.

«Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора»

ФОТО АНДРІЯ КРИМСЬКОГО

Кримський музей просто неба став першим об’єктом на півострові, який внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Крім самого старогрецького міста-держави, було також внесено хору — сільськогосподарський округ навколо нього. Херсонес Таврiйський, заснований вихідцями з Гераклеї Понтійської і острова Делоса в 528—527 рр. до н.е., проіснував майже двi тисячi років. Він був великим політичним, економічним, культурним центром регіону і відігравав значну роль у розвитку багатьох стародавнiх народів. Нове життя Херсонесу почалося 1827 р., коли було розпочато перші археологічні розкопки, що з перервами продовжуються і дотепер. Нині тут великий науково-дослідний центр — Національний заповідник «Херсонес Таврійський». Як коментували «Дню» співробітники заповідника, після включення до списку ЮНЕСКО вони чекають інвестицій у розвиток закладу. До слова, цього року Херсонес Таврійський став найдоступнішим музеєм на півострові.

Детальніше про Херсонес читайте у «Дні» №18, 102, 214, 220, у новинах на нашому сайті та дивіться інфографіку на сайті «Україна Incognita».