Не будіть дух «звіра»...

— Будь-яка агресивна реклама чи фільм може зіграти роль «останньої краплі», — розповідає професор, доктор психологічних наук академік АПН Валентин Олексійович Маляко. — Хоч важко передбачити, чим саме викликано вибух агресії у конкретних випадках насильства. На загальному тлі соціальної нестабільності та кризи, яке стало, на жаль, нашим повсякденним життям, щоденна доза перегляду насильства, вбивств, скривавлених тіл, вампірів і садистів служить постійним подразником психіки. За кордоном відбором подібної продукції тепер займаються одразу три міністерства: культури, освіти та охорони здоров’я. Можливо, і в нас подібний відбір має стати частиною повсякденної роботи цих відомств, а не лише комерційних структур...

У кожного з нас існує два ступені захисту психіки. Перший — заснований на генетичній пам’яті предків, другий виробляється самим життям.

Українському менталітету не властивий високий ступінь агресивності. Тому у генній пам’яті в нас майже не закладено захисту психіки від агресії. І величезне вливання масивів чужої псевдокультури (адже справжня культура і в нас, і на Заході — це, звичайно ж, висока культура!) впливає на наших дітей більш значною мірою, аніж на дітей тих країн, де все це розвивалося протягом декількох сторіч, і до чого вони прийшли шляхом еволюції...

З ФЛЕГМАТИЧНОГО УКРАЇНЦЯ ВАЖКО ЗРОБИТИ АГРЕСИВНОГО ЗОМБІ...

Зомбувати, виявляється, можна нас усіх без винятку. Інше питання, якою мірою. Зомбування — це ж психічне програмування поведінки та вчинків людини. Те, що ми тією чи іншою мірою вже стали жертвами такого негативного впливу — однозначно. Свого часу з нами це проробляв іще Кашпіровський, а у завуальованому вигляді це може будь-яка інформація, яку ми сприймаємо через канали свідомості.

Встановлено, що людина нічого не забуває. Все, що вона сприймає, бачить і чує — «записується» у неї в мозку, формується там і утворює цілі масиви інформації. І цілком зрозуміло, якщо значний час відкладаються тільки образи агресивної поведінки, жорстокості, злоби та насильств, то, в кращому випадку, це відіб’ється на наших сновидіннях, у гіршому — може зробити нас рабами цих образів. І що меншою є наша захищеність, що вразливіша психіка, то швидше ми станемо маріонеткою. Наприклад, коли ми говоримо про немотивовану поведінку людини, нехай навіть не у кримінальному плані... Здавалося б, абсолютно здорова психічно людина поводиться якимось дивним неприродним чином. Може несподівано для навколишніх (та й для себе!) нагрубити, накричати, а то і вдарити! Це буває короткочасно, і, «зірвавшись», людина потім сама не може пояснити свій вчинок. Ймовірно, у систему її уявлень потрапила якась «замикаюча» інформація. Тобто якийсь образ агресії, котрий людина всотала колись, може спровокувати один, а то й цілу серію агресивних вчинків.

ТЕ, ЩО НЕ ВЛОВЛЮЄ МОЗОК, СПРИЙМАЄ СЕРЦЕ

Досвід так званого «двадцять п’ятого кадру» і багато інших дослідів кажуть про підсвідомий вплив зорового й слухового сприйняття ніби абсолютно непоміченої нами інформації! Така «допорогова» інформація накопичується і може дати про себе знати в критичну для нас хвилину Х. Тут як міна уповільненої дії: коли й від чого негативна інформація «вибухне» — передбачити неможливо!

Є багато речей, про які ми нічого не знаємо, а можемо тільки здогадуватися. Те, що лиш недавно здавалося метафорами, прислів’ями і казковими образами, зараз знаходить матеріальне підтвердження. Раніше говорили, що душа — це щось ефемерне. І ось японці шляхом досліджень виявили, що душа знаходиться в області серця! А в лабораторії школи Васильєва, ленінградського парапсихолога, де працюють у цьому напрямку дуже серйозно (сам Васильєв — учень школи Бехтерєва), ще до відкриття японців заявляли про те, що мозок сприймає усі сигнали, однак найтонші, невловимі мозком сигнали сприймає серце!

Це ще раз доводить, що не можна втішати себе тим, що та чи інша агресивна інформація дуже незначна і короткочасна, щоб зашкодити нашому здоров’ю. Швидше за все ми володіємо не шістьма органами чуттів, а значно більшим їхнім числом.

ДОПОМОГИ ПСИХОЛОГА ПОТРЕБУЄ ВСЯ НАЦІЯ?

Який психічний стан нашого суспільства зараз? Академік Валентин Маляко має песимістичний настрій:

— Нічого втішного з цього приводу не скажу. Бо стан катастрофічний. Фактично реалізовується пандемія (не просто епідемія!) психічних хвороб, яка захоплює націю! Проявляється феномен «прихованої паніки». Спочатку він був пов’язаний із Чорнобилем, а потім поступово через кризу в країні став «нормою життя». У основному ж, стан суспільства сьогодні депресивний. Я б навіть сказав, що щасливих по-справжньому людей у нас немає. Радіти у наш час може тільки дегенерат і дебіл... Скільки зараз людей потребує психологічної допомоги?

Сто відсотків, включаючи й мене. Інша справа, яка саме допомога потрібна. Нещодавно дізнався, що є така ікона Божої Матері, яка так і називається: «додавання розуму». Гадаю, сьогодні це нікому б не завадило...